«Бережіть Флорес» – Big Girls Don’t Cry

Власне, для того, щоб вигідно вирізнятися на фоні багатьох київських прем’єр, цілком можливо обійтися й без спеціальних театральних пошуків та відкриттів. Достатньо презентувати грамотно втілену постановку.
«Бережіть Флорес» Театру на Липках – саме така.

За драматургічну основу взято текст американського комедіографа Ніла Саймона, з фльором та побутом далекого закордоння, але зі зрозумілими базовими бажаннями і потребами героїв. Точніше, героїнь, адже для вистави використана саме жіноча версія п’єси «Дивна пара». Сюжет ладно скроєний, діють жіночі архетипи – глядач знаходить і себе, і свою подругу, і свою коліжанку… Історія здебільшого шаблонізована у той набір кліше, які мало чим відрізняються з минулого століття, коли п’єсу було написано. Ну і, звичайно, мотивуючий хепі енд.

Підсилена візуалізація образів – жіночих – для вимушених супутників глядачок (адже вистава – жіноча у кубі), та чоловічих – для основної ЦА. Питанню, щоб «костюмчик сидел» приділено не аби яку увагу – що суттєво додає виставі балів. Працює все – й розшиті торео, й заквітчані американки. Приємний результат роботи художника з костюмів.

Простий та одночасно приємний й сам простір вистави. Глядачам запропоновано умовний допуск до жіночих посиденьок. Перепонкою між діючими та спостерігаючими деякими моментами виступає хіба що прозора завіса. А під фінал не залишається жодних бар’єрів, й вистава плавно переходить у вечір із пісенно-танцюючим застіллям – в цілому – гарний корпоративний варіант.

Огранка всього зазначеного – лагідна режисура Максима Михайліченка, яка не випирає, а лише обережно зберігає форму, навіть, якщо з неї й намагаються іноді випригувати акторки.

Зі слабких місць – переклад п’єси та відсутність адаптації тексту.
До сьогодні вважається не соромним робити переклади з перекладів, а не працювати з оригіналами. А з цього вже й купа похідного. Прикладом, епізоди монолінгвістичного спілкування нью-йоркського жіноцтва із іспанськими гастарбайтерами, які дарують низку жартів на грі слів . Зазвичай тут перекладом не обійтися – для збереження закладеного гумористичного потенціалу важлива місцева адаптація. Або ж визнати, що певна частина жартів буде принесена в жертву відсутньому фаховому перекладу й не звертати на це увагу.

У загальному підсумку – «Бережіть Флорес» – легка комедія для приємного й ненапряжного театрального вечора.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *