Опис
Про улов «Театральної риболовлі» написано багато.
Й в окремих текстах тих років, коли публікації були детальними; в оглядах, коли подробиці не розписувалися..
Але окремого розділу із ЗОЛОТИМ УЛОВОМ донині не існувало.
Власне, не існує й зараз.
Проте, перший крок у цьому напрямку зроблено.
Ідея наступна.
Окремі представники колекції ЗОЛОТИХ РИБОК з уловів різних років виходитимуть до днів народження вистав – до їх прем’єр, якого б року це не сталося.
А от вже з цих окремих елементів з часом вийде й окремий розділ.
ЗОЛОТІ РИБКИ
15 серпня 2021
Відкриваю колекцію ЗОЛОТИХ РИБОК останнього за часом сезону (2020/21).
Зубну комедію жахів для дітей від 4 років «ЗУБАТА ВТРАТА» глядачі вперше побачили 15 серпня 2020 року на літньому майданчику Київський академічний театр ляльок.
В тексті «Риболовлі» про постановку Катерини Лук’яненко було наступне:
«Сюжет має чітку логіку побудови, виправданість кожної дії, закільцованість та логічне розкриття основних ліній. Більш того (спробую без спойлерів), у виставі закладено рівень сюжетних обманок (є приклад на рівні п’єси, і на рівні візуального втілення), які розраховані на більш дорослого глядача».
Або
«Саме тому, кожна вистава для дітей – в ідеалі – слоєний пиріг з наративною розповіддю для малюків, та обов’язкових крючечків дорослому. І за власним досвідом захопленого «Зубатою втратою» глядача – підкреслюю, похідна історія максимально проста про профілактику ротової порожнини у дитячому віці – рівень усвідомлення базової конструкції вистави – на досить високому рівні. Про що говорити, коли до авторського музичного матеріалу досить органічно імплементовано візуальна алюзія «Свободи на барикадах» під аудіальний акомпанемент «Bella Ciao». І на цьому знахідки далеко не завершуються – вистава феєрична».
4 вересня 2020 року була зіграна перша вистава ковчегових мандрів, в яку відправилися «ДІТИ НОЯ» режисера Михайла Урицького.
Львівський закуточок театру «І люди, і ляльки» вирушив у дослідження: можливостей сценічних адаптацій; можливостей фактури матеріалів; акторських, художніх, режисерських викликів…
Вистава, що отримала поокремі блискучі складові, вирвалася за межі просто гарної постановки. Той січневий перегляд, що стався у моєму житті, змусив переглянути власну лекцію, де мандрує із слухачами еволюційними сходами сприйняття театральної вистави. Мій особистий календар зафіксував дату відкриття дверцят у простір надрежисерського театру – вистави, що проникають під шкіру, знищую просторові кордони глядацької зали, та виходять у гіперпростір.
Кількість людей, які протягом року доторкнутися до перегляду вистави «Діти Ноя», – зовсім невелика – і мікроємкість глядацької зали, і карантинні обмеження…
І разом з тим, перетнувшись у Львові з «Дітьми Ноя» у розкладі театру – за цю зустріч треба хапатися обома руками.
І, так «Діти Ноя» – діамант в золотому улові Театральної риболовлі!
4 вересня 2021