«КримМій»! КримТвій! КримНаш!

«КримМій» – вистава PostPlay Театру із підзаголовком «Мандрівка, якої ніколи не було». Безконфліктна сюжетна лінія, відповідно до якої ліричний герой виконує велопробіг містами Кримського півострову, де виконує ритуальний танець біля пам’ятників Леніну, ділиться з глядачами спогадами щодо кожного з цих міст. Загалом і виходить такий собі КримМій.

Не претендуючи на глибинне дослідження документального театру PostPlay (у нинішньому здобутку лише дві переглянуті вистави), певні порівняння баченого все ж собі дозволю. Необхідність в тому проста – ілюстративність витриманості жанру вистави.

Одна зі складових успіху постановки – розумінні режисера протягом усієї вистави відповідей на питання «Хто ми? Звідки? Куди йдемо?». Й чим більше стрибків з жанру в жанр – тим більше до фіналу вибудовується будинок на піску.

«Ополченці» – витримана документалістика із пропрацюованим сюжетом, характерами, та історією, що має розвиток. Звісно, доведена до найвищої точки історія лишає глядача із цілою купою відкритих питань. Але вона лишається доведеною, а не покинутою десь у кримських степах.

У виставі «КримМій» рівно цих самих складових успіху мені, як гладачу, власне і не вистачило. Тож, кілька слів по кожному.

Ж – Жанр

Вистава вінегретного жанру за всіма ознаками. До однієї «салатниці» потрапляють реальність та фантазії, спогади з вигадками, окремим інородним тілом виглядає драматична вставка. У такому зміняємому віражі сприйняття приходить в режим повного розфокусу.

Д – Драматургія (жодних спойлерів)

В основі вистави – один з найдавніших літературних жанрів – «Одіссея» – Герой з певних причин відправляється в дорогу, проходить ряд випробувань, спокушається відказом від кінцевої мети, долає власну малодушність. Чи досягається мета, чи приходить розуміння її ефемерності – на відкупі авторову, який може Героя із набутим досвідом повернути до похідного пункту, чи вивести на початок наступної подорожі.

Модель відпрацьована сторіччями, відмінно себе зарекомендувала. Проте автори вистави пішли своїм окремим шляхом, отримав «Одіссею» без «Одіссеї» – такий собі туристичний маршрут замість героїчної мандрівки, із зазначеною точкою входу та розмитою точкою виходу, та певними символами по ходу дії.

Не втомлююсь повторювати, що недосконала драматургічна основа примушує режисера працювати не з нуля, а витягувати виставу зі стартового мінуса.

М – Медіа

Синусоїдальним за якістю виглядає і медійний матеріал. У виставі використовують фото та відео, лише частина з яких відповідають реаліям, про які йдеться в тому чи іншому епізоді. Позиція – використали те, що знайшли – могла б бути у випадку вигаданої історії. А на території документалістики виглядає досить натягнуто.

С – Спецефекти

На них також варто зупинитися. Адже використання хромекея із миттєвим кеїнгом виглядає досить органічно та сучасно. Глядач в єдиній площині отримує можливість спостерігати і за студією «роуд-муві», і за ефірною картинкою із фінальною графікою. Крим, власне, як і будь-який тревел, вимагає візуалізації – море гори – якої словами не передати.

Е – Екшн

При всьому вищенаведеному, досить переконливим виглядає запропонований формат викладення історії. Ліричний герой направду крутить педалі цілком реального велосипеду, приймає «кримський душ» та виконує низку ритуальних танців. Дієва частина вистави безпосередньо пов’язана із взаємодією із реалістичною фактурою, чим, безумовно, додаються насичені фарби до документальної скарбнички.

Підсумок наступний – рефлексія щодо анексованого «острову Крим» відбулася, чого не можу сказати про виставу – купа літер «ПРОТИ» перемагають літери «ЗА» в змаганні на вагах.

Але і цього не мало. Частина глядачів все ж потрапляє у світ власних спогадів про СвійКрим. Тож, цілком можливим продовженням існуючої вистави міг би стати певний веб-ресурс (можливо, портал) з аналогічною назвою КримМОЙ, де б з тисячей живих історій зіткалося різнобарвне та багатонаціональне кримське панно.

Низку історій про МІЙвласнийКРИМ, у тому числі про цілком невигадану вимушену поїздку, починаю публікувати у власному цілком безконфліктному тревел-блозі. Окремою главою буде і про кримську Леніноустойчевість.