Стріндберг під вентиляторний акомпанемент

Як зав’язати у міцний вузол текст Стріндберга, основну музичну тему Шостаковича, світлову партитуру Тимофєева та скинути на глядачів отриману емоційну вибухівку, знає режисер Іван Уривський. Його «Фрекен Юлія» картинно бездоганна у кожному епізоді. Його проникнення у авторський текст майже наскрізне. Його актори багаторукі, різнообличні та гутаперчеві.

Мій внутрішній захват це народження народонаселених епізодів з пустої сцени. Відтворення садибо-церков однією гілочкою та купкою свічок. Розгадування візуальних ребусів, піймання алюзійних натяків, кайфування рішенням кожної сцени просто моє найсмачніше.

Не до кінця згоден із ідеалізацією Яна (Дмитро Олійник) у драматурга він також далеко не імбирний пряник. Але текстове купірування досить обережне, і торкається лише режисерського трактування Юлії (Віталіна Біблів) вона вомутзголовойна та мостизасобоюпідпалювальна її білет в один кінець вальсує порожньою сценою під монотонні краплі води на рівномірно-бездушне обертання підтеменого виробничого вентилятора кап-круть, кап-круть, кап-круть…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *