Холодний грецький прийом

Камерний простір Центру Козловського – великі можливості, де можуть вирувати найзапекліші людські драми, розгортатися справжні історії пристрасті.
Можуть…
Але трапляються вистави й без них.

Особливо гостре відчуття невідповідності у ті моменти, коли афіша до пристрасті закликає, а виставою вона не передбачена.

За мотивами біографії Марії Каллас режисер Володимир Голосняк поставив виставу «Каллас. Історія пристрасті». Секрет цієї пристрасті у тому, що у виставі її не знайти. Власне, як і історії. Хронометражем постановки тривають окремі шматочки з біографії відомої гречанки, фоново існують акторські втілення трійки основних чоловіків її життя, звучать арії з її репертуару у переспіві виконавиці головної ролі Любові Доброноженко

І порожнеча.
Інгредієнти ніби підготували, але фінально готової страви не подавали.
Стилістика вистава уподібнена до театралізованих шкільних байопіків вивчаємих літераторів: страждаючим голосом промовляються підручникові пара речень біографії, згодом – віршик чи пісенька.

Майже нетроганим залишається запропонований простір сцени (Ірина Давиденко), ще більш невикористані – акторські можливості квартету виконавців – далі вийшов, репліку сказав – діло не просунулося.

Роздуми про те, що видається за сучасний театр, тривали всі дві години «бурхливої» пристрасті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *