Театральний дайджест #6 (41)

Вибуховим стався театральний травень.
Занадто тривалим було стримування – і у прем’єрному плані, і у зустрічах та спілкуваннях з глядачем.

Більш за півсотні свіжих прем’єр показали театри по всій країні, окремі фестивалі зробили крок до офлайн-існування. Й цей досвід став можливим!

(детальніше про подієвий пульс театрального світу – у новинній спільноті «Театральної риболовлі»)

Ось і у мене врибалених свіжепереглянутих вистав стільки, що очевидною стає потреба в окремому підрозділі щомісячного дайджесту. До того ж зібрана колекція вистав і за кількістю, і за якісною різноманітністю, вимальовує гарне підґрунтя для розмови про особливості сприйняття різних робіт різних театрів.

Але то про перспективу.
У ретроспективі ресурсами порталу у травні було таке.

ТЕАТРАЛЬНИЙ ТУРИЗМ

Практика розлогого огляду театральних міст України не знайшла відгуку – препарований Театральний Львів лишився цікавим скоріше лише автору.
Тому наступні відвідані міста виходять без логічної, здавалося, оглядової частини, яка давала б ґрунт розуміння контексту.

З раніше анонсованого – вийшли матеріали про Театральний Дніпро.
Від впольованого рибалку, що ловить рибу на Дніпрі, до театрального рибалки, що ловить вистави в Дніпрі.

ШАНОВНА СПІЛЬНОТО, театральна і співчуваюча!

Петиція про власне приміщення для Театру «Віримо!» подолала відстань у 60%.
Лишилося зовсім небагато.
Ці голоси, яких бракує – цілком можливо саме ваші!
Подаруйте Собі-Дніпру-Україні нове приміщення під театр – справа п’яти хвилин.

Рухаємося театральною країною далі!

З рівненського Ельсинору сюжет вийшов майже одразу по відвідинам.
З Гамлетом-Даніліним зустрілися прямо перед домівкою вистави – Рівненською муздрамою.

Театрально мандрували й театри.

У київському просторі «Станція Кирилівська» на Подолі показали «Покоївок» за Жаном Жене театрали з Вінниці (режисер – Максим Максимчук, хореограф – Гліб Зельгін).

Не вперше, і далеко не в останнє до столиці свої роботи привіз Харківський театр «Ethnо Contemporary Ballet» – танцювальна вистава «Скажи тихіше, якщо зможеш» (режисура та хореографія – Вадим Єсауленко та Ніна Булгакова).

У липні вистава знову очікується в Києві.

БАЗА ЗНАНЬ

До знань крізь святкування!

Каталог театральних режисерів приблизно за таким принципом і рухається.

До травневої іменинниці Тамари Трунової, творчий доробок якої представлений у проєкті з першого сезону, цьогоріч долучилися Антон Меженін та Володимир Петренко.

Беззаперечний факт полягає у тому, що відомості про сучасний український театр, а особливо поза столицею – здебільшого Terra Incognita.

Свіжододані сторінки дають змогу більш ширшому дослідженню (або навіть знайомству) з яскравими представниками українських режисерів. В окремих випадках навіть через відеоверсії вистав (хоча, дивитися необхідно живі версії в рідних просторах вистав).

Триває безпрецедентний проєкт з дослідження прем’єрної п’ятирічки українського театру. Репертуарні звірки завершені із Молодіжним театром «Silentium» (м. Калуш), театром «Соломія» (м. Коломия), театральною артіллю «ДрамКом» (м. Маріуполь), Одеським академічним театром музичної комедії ім. Михайла Водяного, Дитячо-юнацькою театральною студією «Ну і дітки» (м. Полтава), харківськими «Ethnо Contemporary Ballet» та Харківським академічним театром музичної комедії, київськими «DNK», «Splash», «Veritas» та Національним академічним театром російської драми ім. Лесі Українки.

Перелік прем’єр театрів збираються з 1 січні 2017 рокі й до тепер – зв’язок через електронну пошту або соціальними мережами.

Помісячні зрізи з намацуванням тенденції та просто цікавими спостереженнями виходять на регулярній основі.

Прем’єрний квітень 2020 – пам’ятний карантинний нуль.

У зрізі 2017/2021 – 102 ідентифіковані вистави.

Й окремо про кругло-ювілейних драматургів.

У травні відмічали 150 Стефаника та 130 Булгакова.

Хто і як представлений (а точніше, поставлений) на київський (це про Булгакова) та українській сцені (це про Стефаника) – детально на сторінках порталу.

ТЕАТРАЛЬНИЙ РЕВІЗОР

Театр в соціальних мережах – окрема вистава, яку за аналогією треба придумати й створити (це про профіль та концепцію спілкування), треба промотувати та зібрати глядача (це про відвідувачів), треба комунікувати (це про контент).

Динаміка театрального фейсбука останнього року – в огляді «Театральної риболовлі».

Великодні вітання на будь який смак – у зрізі листівок та відеороликів.
Одним словом, все як і на сцені – від повного треша до яскравих робіт.

Спеціальної колекції до Дня вишиванки не формувалося, проте зберігти ту красу фейсбучної стрічки вельми хочеться.

І не фейсбуком єдиним. Театри впевнено користуються й іншими соцмережами.

Про театральні стікерпаки для Telegram розказали ProEnglish theatre, «Дикий театр», Театр на Лівому березі, «Золоті ворота», «Малий театр». А стікери-наліпки у вигляді фірмових лисичок вистави «Все, що вам потрібно знати про лисиць» від «SCH-театру» можуть прикрашати не тільки віртуальний, а ще й реальний світ театральних фанатів.

ТЕАТРАЛЬНИЙ ЮТУБ

ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ПІДПИСАЛИСЯ НА ЮТУБ-КАНАЛ ТЕТАРАЛЬНОЇ РИБОЛОВЛІ.

У травні поповнення ютуб-каналу «Театральної риболовлі» склало +10 роликів.
Чи свідчитиме це про перетікання активності від написаного тексту до проговореного слова?
Будемо бачити.
Поповнена новинна рубрика.

Сюжети з авторської виставки Fashion&Profession у ТРК «Проспект» за участі Юрія Радіонова та Шорени Шонії-Радіонової.

Іменні закладки Галини Яблонської та Олесі Жураківської на Площа зірок поряд із БЦ Gulliver.

Серія сюжетів рубрики «Театральні розмови» присвячені гучній та вкрай неочікуваній прем’єрі чеховського «Вишневого саді» в театрі «Актор».

Вийшли три відео із:

  • режисером Славою Жилою,
  • виконавцем ролі Лопахіна Віталієм Ажновим,
  • авторкою пластичного рішення вистави Ольгою Семьошкіною.

Наступний дайджест «Театральної риболовлі» вийде першими числами липня 2021.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *