Театральний дайджест #7 (53)

Якщо зовсім коротко – червнем було спекотно!
По всіх фронтах, й на театральному зокрема.

Текст про театральне літо загальнотеатрального контексту має бути окремим.
Наразі – традиційний для початку місяця дайджест «Театральної риболовлі».

ТЕАТРАЛЬНІ МІСТА УКРАЇНИ

Накручена пружина театральної активності знайшла шпаринку в світ!

Протягом червня – П’ЯТЬ МІСТ, в кожному з яких активний ТЕАТРІНГ (слово утворено за аналогією із англомовними іменниками + ing’ове закінчення, яке свідчить про процес).

Побачити прем’єру воєнного часу в «Академії руху», театрі одного актора «AVE» (Павло Осіков) та студії «Простір» (Андрій Богун з Херсонщини), провести офлайн «Театральні зустрічі “Театральної риболовлі”», відвідати теле- і радіоетери – це все Кривий Ріг.

Дніпро – театрально-маркетинговий інтенсив в стінах театру «Драміком» (здається, що «розстріл» спеціфічними театрально-маркетинговими запитаннями Сергія Мазаного, Антона Меженіна, Карена Безводенських, Олександра Глумова, Сергія Пономаренка витримав).

Ужгород – це театральні інтенсиви (Євген Тищук, Василь Марюхнич, Михайло Фищенко, Олександр Гаврош, Світлана Кремінь, Наталя Орешнікова, Ніна Лугова) відкриття сторінок місцевих театрів на порталі «Театральна риболовля» (нагадаю, що картка театру з’являється виключно по живому перегляду хоча б однієї вистави цього театру), та безпосередній дотик до Ренесансу Маріупольського театру (друга частина інтерв’ю із Людмилою Колосович про відновлення Донецького драмтеатру вже зовсім скоро на ютуб-каналі).

Поза розсипи вистав, випити глибокої розмови під львівську каву із Олексою Кравчуком – це місто Лева.

Ну а про київський етап Освітньої платформи на фестивалі «Мельпомена Таврії» – вже у наступному розділі.

МЕЛЬПОМЕНА ТАВРІЇ

Наразі під цим заголовком об’єднуються традиційні рубрики «Театрального ютуба», «Театрального лекторія» та «Театральних аналогій».

Найпотужніша мистецька театральна подія всіх чотирьох місяців широкомасштабного вторгнення – Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» – зрезонував. Глобальні підсумки – це територія оргкомітету фестивалю. Зупинюсь лише на «Риболовних» перетинах.

Спільний проєкт «Мій Херсон» народився від цьогорічного слогану фестивалю «”Мельпомена Таврії” – голос Херсонщини». Тому ударним марафонним блоком на ютубі «Театральної риболовлі» вийшло П’ЯТНАДЦЯТЬ роликів загальним хронометражем 170 хвилин (!!!), в яких режисери та художні керівники театрів-учасників не просто представляли свої вистави, а ще й презентували інтимно-персональні історії, в центрі яких – ХЕРСОНЩИНА. Тут корінні мешканці (Аліна Чуєшова та Євген Резніченко) перетнулися із тими, у кого перший візит до Херсону ще попереду (Прокоп Кошар та Андрій Святецький). Тут ті, хто відновлює вистави заради участі у фестивалі (Сергій Дорофєєв, Денис Федєшов), й ті, у кого зіграти виставу наживо немає ніякої змоги (Людмила Колосович, Артем Свистун, Катерина Богданова, Сергій Павлюк). Є історії й від тих, хто має щастя грати на своїй рідній сцені (Олександр Бєльський, Сергій Мазаний, Антон Меженін, Маріамна Капітула), або на альтернативних майданчиках, але ГРАТИ (Олена Вахрамєєва, Алекс Боровенський).

Історію Олександра Ковшуна просто несила слухати без рясного слиновиділення, а Олександра Книгу – без суму за пилом. Так-так, за тим самим херсонським пилом, який не замінить жоден інший, яким би гостинно-львівським він не був:-)

Й, що неймовірно важливо, – всі інтерв’ю записані в моменті. З кимось вийшло зустрітися наживо, з кимось мали розподільний екран монітора. Але саме таких емоцій, які випромінювали митці цього воєнного червня, вже не відтворити.

Загальна кількість переглядів на сьогодні – 1500 на всі 15 роликів. Але перевага ютуба в тому, що відео з часом не застарівають.

За тему «Театральних аналогій» цього разу відповідає вивчення програми XXIV фестивалю, який містить цілих П’ЯТЬ творів (8%), пов’язаних із Лесєю Українкою, ТРИ з яких – «Лісова пісня» (5%).
Справжнісенький «Лісовий» улов фестивалю.

Ну й ще один перетин «Театральної риболовлі» із «Мельпоменою Таврії» – Освітня платформа. Лекцію про «Театр у війні. Аналіз 100 днів» прочитав двічі. Ексклюзивна подія у Кривому Розі, де театрали отримали офлайн-подію за ініціативи Павла Осікова у гостинному просторі «Шелтер+». Й основна доповідь відбулася в київському шелтері – ProEnglish Theatre, який став технічним партнером Освітньої платформи.

Лекція складається із рясної фактології, ретельно зібраної та структурованої протягом звітного періоду, та запаковану у психологічний контейнер, бонусом до якого йде опція «профіксити баги».

Запис стріма є доступним на сторінках соцмереж, й у найближчому майбутньому з’явиться змонтована версія на ютубі «Театральної риболовлі».

До слова, за мотивами першої частини лекції вийшов текст на Gazeta.ua під назвою «Український театр помер». Аналіз коментарів показує, що в очах тих, хто прочитав весь текст, я вийшов театральним оптимістом. Ті ж, хто не подужав далі титулу охрестили мене невігласом в усьому можливому й без покійно будували теорії, замість простого читання.
🙂

ПРЕМ’ЄРИ

Рубрика із публікаціями у день першопоказу прем’єрних вистав працює, попри те, що джерельце суттєво зміліло зі зрозумілих причин. Але театр живий попри всі підступні дії кремлівського старуна.

Що яскраво відрізняється від попередніх періодів – то це розподіл українських прем’єр в середині країни та за її межами.

Театри, які мають таку можливість, випускають гостроактуальні постановки. Так само знаходять місце для показу того, чому завадила російська агресія зимнє-весіннього періоду.

В червні головні прем’єрники – театри ляльок (активність до Дня захисту дітей) та учбові театри, які випускають дипломні вистави.

Із закордонних прем’єр «Театральна риболовля. Новини» розказувала про світову прем’єру постановки «Маріуполь» київського хореографа Владислава Детюченка у партнерстві із композитором Джоном Хоупом (Іван Гаркуша), яка відбулася у Вашингтоні. А зі сторінки основного пабліка можна було побачити трансляцію наживо найсвіжішої прем’єри від Влада Троїцького за участі Dakh Daughters – виставу «DANSE MACABRE» грали зі Швейцарії.

Деякі театри можуть не знайти свої роботи у каталозі або у Театральній стрічці новин.
Таке цілком можливо. Й майже 100% причина цьому – ймовірна дискомунікація театру із «Театральною риболовлею».
Якщо у вашого театру була, планується або вже запланована прем’єра – не чекайте в основному бездіяльних завлітів або піарників, не зволікайте – пишіть у фейсбук, або на електронку (мейл на КОЖНІЙ СТОРІНЦІ порталу).

БАЗА ЗНАНЬ

На порталі є оновлення!
Каталоги режисерів доотримали уточнену інформацію та фірмові обкладинки – йдеться про іменинників червня Михайла Урицького, Олександра Ковшуна та Євгена Лавренчука.

Також добавлено розділ до Каталогу творчості періоду російсько-української війни – проєкт Тимофія Бінюкова «Тут немає байдужих». Команда зробила важливу фіксацію в моменті, органічним доповненням до якого стали резонуючі вірші і проза, яку читали театральні актори.

Наступний дайджест «Театральної риболовлі» вийде першими числами серпня 2022.