«Дикий» кастинг краваток, або Коли опускаються руки

Про виступ команди «Дикого театру» на конференції TED йшлося у вересневому матеріалі на порталі «Театральної риболовлі», де режисерка перформансу Наталія Сиваненко розказувала про задум та його втілення, актор Юрій Радіонов ділився свіжими враженнями після виступу…

Відеоверсія перформансу та привідкрита завіса ОДИНАДЦЯТИ краваток від яких «опускаються руки» – у викладені актриси «Дикого театру» Наталки КОБІЗЬКОЇ.

Осінь. Наст троє (Наталка Сиваненко, Юра і я). Та майже 300 відповідей учасників TED-платформи на питання «Коли опускаються руки».
Упс!!!

Ми почали думати – що та як може бути – вийшов збірний образ «лікаря». Потім була кава на ранок, картинки із соцмережі... В репетиційній додалася каталка... Юра приніс ідею із краватками... Благо, що мені треба було зав'язати лише одну на початку! За часів, коли грала у шкільному духовному оркестрі, нам краватки в'язав художній керівник. А до виступу мене Юра підготував – навчив в’язати вузол. І все почало зв’язуватися, збиратися! То була справжня магія – нам це нереально подобалося.

Буквально за три (плюс одну технічну на сцені) репетиції, вийшла досить мила штука! Власне, й сам виступ розпочався імпровізаційно. Ми похвилювалися, й за планом мали вийти, витримати паузу, після чого починати. В якийсь момент вже на сцені Юра взяв мене за руку, уважно вдивлявся у глядацьку залу, й говорить: «Класне покоління!». Й це прозвучало так чесно – ми сиділи в залі на виступах, чули реакції, бачили спікерів...  TED – організатори, спікери, учасники – представники дуже крутого покоління, яке живе у нереально цікавий час! Вони особливі – нове покоління, яке вміє святкувати трабли.

Ми зі сцени озвучували їх відповіді. Вони відгукувалися. Й це було кайфово!


Формат перформансу передбачає певну основа, й далі – все у твоїх руках. Й ми імпровізували під час репетицій (Яся Кравченко креативно збирала краватки, а я свого уявного хлопця називала Рустамом – так у виставі опосередковано з’явився мій чоловік), й на самому перформансі –  відсотків 40 того, що побачите – чистий імпровіз.

«Коли опускаються руки» – це направду командна робота!
Команда мрії!