Влада Бєлозоренко про мистецтво Людини для Людини

В аналітично-соціологічному дослідження «Український театр: шлях до себе» про Владу Бєлозоренко в двох абзацах зазначено про її театральний шлях від університету культури, аматорські та професійні театри до керівної посади в Центрі художньої та технічної творчості «Печерськ».

Щоб зрозуміти що таке асоціація «Український незалежний театр», створена 9 липня, варто ще кількома абзацами розширити біографічні дані ініціаторки Асоціації Влади Бєлозоренко.
Спробуємо зробити це прямою мовою.

СТУДЕНТСЬКІ ШАБЛОНИ

Словосполученням «Аматорське мистецтво» в часи мого студентства деякі педагоги характеризували невдалу акторську чи режисерську роботу, а синонімом слова «аматорський» чомусь були «непрофесійний», «неякісний», «другосортний». Звідки коріння такої асоціації – розберемося пізніше, а поки що конкретними кроками доведемо некоректність такого твердження.

СТУДІЙНІ БУДНІ

П’ять років тому я почала викладати акторську майстерність в театральній студії, що назавжди змінило моє власне сприйняття театрального світу. До цього були постановки в академічних та національних театрах, плюс отриманий шлейф другорядності для всього іншого театрального. І тут на власні очі я бачу, що в студійних театрах ТАК САМО є актори-діаманти – обдаровані, органічні, чуттєві. У студійних театрах ТАК САМО є актори, що не розуміють і не намагаються зрозуміти, що таке сценічна дія, сприйняття партнера, створення образу. І ТАК САМО ти ставиш виставу, де має бути зміст і форма, гаряча думка і емоція, а також функціональна сценографія, конкретний погляд на композицію і діалог з глядачем. Єдина різниця полягала у тому, що актор-аматор мав бути на 100 відсотків мотивований і закоханий у свою справу. Для професійних театрів цей пункт не був обов’язковим.

«ПЕЧЕРСЬКЕ» ДИРЕКТОРСТВО

Рік тому я виграла конкурс на посаду директора Центру «Печерськ», який являє собою велику концентрацію аматорського мистецтва Києва високого гатунку. Це справжня освітня платформа для майбутніх митців різних творчих напрямків – циркова, вокальна, художня, хореографічна чи театральна студії Центру стали стартовим майданчиком для багатьох майбутніх професіоналів своєї справи. А для ще більшої кількості людей – став частиною спілкування, що у фіналі народжує мистецький продукт, який має свій конкретний зміст, свою громадянську позицію, свої цінності та орієнтири. Звідси мій особистий висновок: аматорські колективи – повноцінна складова мистецького організму країни. Вони так само потребують кисню, вітамінів, води та енергії. Якщо ігнорувати цей факт – організм буде хворіти. Тобто, вже хворіє. Бо незалежні, аматорські, студійні та народні колективи у більшості своїй не мають пріоритетного статусу ні у державному фінансуванні, ні на державній творчій мапі взагалі.

АМАТОРСТВО В СВІТІ

Три роки тому наша студійна вистава «1984» стала кращою на іспанському міжнародному театральному фестивалі Fitag, що відкрило виставі шлях на інші майданчики – до Монако, Грузії, Литви, США. Тобто, виявилося, що аматорський театр з України цікавий і за межами своєї країни.

Три місяці тому завдяки німецькій режисерці українського походження Марині Шубарт я відвідала Міжнародну конференцію аматорських театрів в німецькому Рудольштадті, де говорила про Україну, її історичну особливість та культурну унікальність, про центр Європи, про те, як війна змінила свідомість людей и теми вистав. Серед учасників фестивалю були ті, хто володів інформацією про нас, хтось чув вперше, хтось запросив на фестиваль, а хтось запропонував співпрацю в рамках наших студій. І вже наступного дня ми з Мариною склали план можливостей, який і презентували керівництву німецької асоціації аматорських театрів.

ПОЛЕ МОЖЛИВОСТЕЙ

З конференцій я повернулася з натхненням і усвідомленням, що аматорське мистецтво у світі – сучасне, соціальне, чесне і професійне. І в нас є всі складові для того, щоб інтегруватися в ці процеси. Саме для цього мрію про створення горизонтальної мистецької платформи для спілкування, обміну досвідом, співпраці та копродукцій керівників аматорських колективів України.

Більше того, вже цього серпня Марина Шубарт приїздить до Києва із практичними семінарами для керівників аматорських/народних/незалежних/студійних театрів, де говоритимемо про грантові можливості Німеччини для українських театрів, проекти співпраці та культурний обмін.

А вже восени плануємо візит делегацій аматорських організацій різних країн світу до Києва на перегляд шоу-кейсів вистав аматорських незалежних театрів, вивчення театральних майданчиків, їх технічних можливостей… І вже за 2 роки – проведення Міжнародного фестивалю аматорських театрів саме в Україні. Амбіційно? Певно, що так! Але, переконана, –  цілком можливо!

ПЕРШІ КРОКИ

З простого фейсбучного посту, де я запропонувала зустрітися керівникам українських аматорських та студійних театрів, народився зліт близько 40 представників різного віку, досвіду, різних міст. Для тих, хто не мав змоги приїхати – зробили відеозапис зустрічі. Організувались, намітили план дій, розподілили задачі і вже зовсім скоро вийдемо в соцмережі із власною айдентикою, сторінкою у Фейсбуці та офіційним списком членів Асоціації. Асоціація «Український незалежний театр» народилася!

Наступна подія – 23 серпня в Центрі «Печерськ» наша прекрасна Марина Шубарт говоритиме про грантові можливості для аматорського театру, а 24-го попрацює з акторами Асоціації. Вхід скрізь вільний, вся організація подій робиться нами та волонтерськими силами, яким ми дякуємо кожного дня.

І це тільки початок. Подальші кроки будемо озвучувати поступово, бо хочеться мати трішки міцніший фундамент, щоб про них говорити.

РЕЗЮМЕ ДО СКАЗАНОГО

Кожного дня отримую повідомлення від люди з усієї країни із бажанням стати членом Асоціації. Це надихає неймовірно. Багато представників інших професій погоджуються на безкоштовну допомогу. Маємо надію, що влада також відгукнеться на наш заклик співпрацювати, підтримувати і спілкуватись. І це надихає не менше.

Ентузіазм – велика сила. Знання – ще більша. Якщо хтось з режисерів, акторів, керівників, юристів, маркетологів, піарників, менеджерів, викладачів, меценатів захоче з нами співпрацювати на благодійних та бартерних умовах – ми будемо щасливі! Якщо інші асоціації та інституції захочуть поділитись досвідом – ми будемо щасливі. Якщо будь-яка людина відчуває у собі бажання бути частиною спільноти, створювати і вчитись, шукати і перетворювати знання на досвід – ми завжди відкриті. Бо мистецтво Людини для Людини – ось синонім слова «аматорський». А не те, що вам наговорили у студентські роки;-)