Аліса… й «Оскари»

Сьогодні, 8 грудня, у Аліси Брунівни – день народження.
Вік називати немає жодного сенсу, адже вона поза ним.

Аліса Фрейндліх – Снігова королева з дитячого фільму, чи Блакитне щеня з вінілової платівки. Королева Франції, мимра Прокопія Людмилівна, чи вдовствуюча дворянка Огудалова, яка влаштовує долю своїх нещасливих дочок…

Роботи Аліси Брунівни в театрі – лише те набагаточисельне, що є у відеозапису.

І, звісно, найрезонансніша із записаних вистав – «Оскар и Розовая Дама» – моновистава за Еріком-Емманюелем Шміттом, у постановці Владислава Пазі в санкт-петербургскому театрі ім. Ленсовета. Це було найперше звернення до новели на пострадянському просторі…

Наживо бачих трьох «Оскарів». Першого київського, 2006-го року випуску театрі «Сузір’я» (реж. Олексій Кужельний). Про нього коротенька емоція була тут. Одним текстом одразу про двох «Оскарів» (Ростислава Держипільського та Михайла Урицького) було тут. І ще раз про лялькового «Оскара» (після другого перегляду) тут.

Тож, сьогодні, так склалося, відновленого «Оскара» на сцені Академічного театру ляльок можна дивитися наживо, або легендарну та призамиобласкану версію із іменинницею Алісою Фрейндліх – у запису.