підТОРЧАЛОВе завершення сезону

В нестерпній київській жарі, серед розпеченого асфальту і всього цього божевільного щоденного антуражу, видався воістину чарівний день. Сонце, втомившись нестримно палити, взяло відгул. Треба ж, як раз того дня, коли за випадком, нічого не знаючи про виставу, потрапляємо в будинок на Прорізній.

У глядацькій залі розпахнуті вікна, щоб бодая як налагодити вентиляцію, але акурат до третього дзвоника вікна і штори запечатують, і всю увагу перехоплює сцена з її нетривіальним целофановим потойбічним світом.

У сценах з «життя після смерті»задіяний колірований підбір грішників різних епох: крім головного героя – Торчалова (грунтовно-переконлива роль Станіслава Боклана) – політика сьогодення, інтелігента і революціонера, і навіть свідка московської пожежі 1812 року Лізавету. «Завідують» всіма цими типами самогубець-комендант Римма, яка по краплині вичавлює з кожного такі необхідні спогади.

А крутиться все навколо одного простого, на перший погляд, нюансу. Потрапили в «чистилище»повинні всього лише відповісти на головне питання свого життя, що стосується самого тяжкого земного гріха. Згадав – проходь далі. Не згадав – томись подібно Лізаветі з початку XIX століття…

Виставу завершено, а гуркіт трамвая, що кружляє по колу, залишається у вухах. Приголомшливе враження від вистави, коли складно сказати «ось цей момент – супер». Але цілісне сприйняття, вибудовані мізансцени і продумані характери залишають стійке відчуття чудової роботи.

А колія дитячої залізниці, що залишилася на авансцені, ще надовго приковує собою пам’ять про виставу… Чудове завершення театрального сезону. Навіть розглядати нічого не потрібно… До нового сезону у вересні!