«Червона шапочка» театру маріонеток

На виставах з переважно дитячою аудиторією, намагаюся сідати щонайдалі позаду. З одного боку – щоб не перекривати огляд тих, хто меньший. А з іншого – автоматично отримую не одну, а одразу декілька вистав

Вистава Театру маріонеток
В ряду переді мною сидить дитинча, й по два боки – мамо з татом. Всі серйозні та зосереджені. Дорослі – бо дивляться дитячу казочку, а дитинка мавпує дорослу модель поведінки. А батьки, як зазначено вище, – серйозні та зосереджені. А як інакше – на які сюжетні повороти чекати в читаній-перечитаній «Червоній шапочці». А ще фільми та мультфільми… Здавалося, і без того все зрозуміло…
Сидять. Зображають дорослих…
І дитинка також…

Трималися аж допоки Вовк із Черв’ячком на лісовій стежці почали розігрувати один із самих пам’ятних та смішних епізодів вистави

Визнаю, що певного моменту довелося дещо відволіктися від пустощів Вовка із Черв’яком, тому що в ряді переді мною суттєво збільшувалася напруга. Мама була майже на межі – розривало її із середини. При тому вона стоїчно продовжувала триматися в рамках дорослості

І аж… от воно!… Мама пирснула потужним смішком, і її було вже не зупинити
Отримавши «дозвіл» на сміх, і тато зайшовся від душі
А дитинча як заливалося…

«Розморожена» сімейка надалі забула, що вистава «для дітей» і віддалася емоціям, які викликали перипетії в такому маленькому (за розмірами) і такому безкрайньому (за сутністю) світі Театру маріонеток

Всі ці поділи на вистави для дітей – відписки і відмазки театральних безруків, які не в змозі на сцені скласти два плюс два таким чином, щоб однаково захоплювало і дорослих і малих

Головний чарівник Театру маріонеток, Михайло Яремчук, цією задачкою, на виведення формули успішної вистави, переймається тридцять років!

Театру маріонеток – тридцятник! А він як нова копійчина продовжує своїми виставами розривати в шмаття навіть такого циніка, як я. А чи можливо втриматися, і не підспівувати-підтанцьовувати-підігрувати тій Бабці на гойдалці, яка «Під небом Парижу» з Адамо чекає на онуку; чи цій червоношапочній дресирувальниці, яка навіть самому сірому Вовку, наче собаці, чіпляє на носа корзинку з гостинцем?

Наскільки кльово буває помилитися в очікуваннях! Адже, правду кажучи, на які одкровення можна очікувати від «Червоної шапочки», здавалося? І на тобі, удар під дих! Ляльки, яких майже відразу хочеться вхопити, забувши про свій вік; простір з телевізійну коробку, в якому вміщуються і ляльки і актори; розсип режисерських знахідок та вигадок – від лялькового до живого плану, зі стилізацією, технікою, органікою…

…коли увімкнули світло по завершенню, скільки мав нагоду – спостерігав за сімейством з попереднього ряду – вони виходили із зали трішечки іншими – світлими та по-доброму усміхненими. Саме такими, якою була вистава «Червона шапочка» Київського театру маріонеток

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *