Котилося «Колесо» історії

Театр «Колесо» – від кафе-театру до 32-річчя на Андріївському узвозі, 8.

1988 рік

Тоді ще в кафе-театрі «Колесо», який розташувався на Андріївському узвозі, 8, завершується ремонт приміщень. Офіційне відкриття театру заплановано на Дні Києва. Тому поспішають усі: будівельники доробити ремонт, а режисери та актори поставити перші вистави.

Цього року відбулися прем’єри вистав: «Ку-ку-рі-ку» (саме нею відкривався театр, режисер Валентина Булатова), «Вместе весело шагать» (розважальна програма для дітей), «Ліка» (режисер Леонід Титов), «Триптих для двох» (режисер Ірина Кліщевська), «Любити, палати та бути таким, як раніше…» (режисер Валерій Непомілов), новорічна казка «Про Васю Сидорова» та Концертна програма для дорослих.

Серед тих, хто увійшов до першого творчого складу театру – Валентина Бойко, Галина Зражевська, Олександр Бірюков, Олег Лепенець, Вадим Лялько. Вигадала всю цю історію Ірина Кліщевська.

Почалися репетиції вистави «Казка про Федота Стрільця» (реж. Ірина Кліщевська), але вистава так і не вийшла. Участь в репетиціях брали Вадим Лялько, Олександр Бірюков та Олег Лепенець.

Театр вперше взяв участь у театральному фестивалі – «Грудневі театральні вечори», організатором якого є Чернігівський Молодіжний театр. Показували виставу «Триптих для двох».

1989 рік

У репертуарі кафе-театру «Колесо» вже є кілька вистав. Тут часто відбуваються вечори поетів та бардів. Створюється атмосфера неформального спілкування. Оскільки колектив знаходиться на госпрозрахунку, то багато їздить на гастролі. Неможна сказати, що сутужно жили, але треба було крутитися, а заразом і виправдовувати свою назву.

В репертуарі театру цього року з’являються вистави в постановці Вахтарнга Чхаідзе «Чинзано» та «День народження Смирнової» за Л. Петрушевською та «Людський голос» (за Ж. Кокто). «Людський голос» був першою спробою моновистави в репертуарі «Колеса».

1990 рік

В репертуарі «Колеса» з’являється вистава «Генерали у спідницях» (реж. Ірина Кліщевська). Вистава, яка є курсом молодого бійця для акторів театру – вся молодь обов’язково проходить школу «Генералів». У виставі, яку зіграли більш ніж 800 разів, беззмінно грає Олег Лепенець.

1991 рік

«Колесо», як і всі інші колективи, їздить по усіх усюдах з метою заробити кошти на виживання. Щомісяця мінімум 10 днів театр проводив на колесах. В поїздках (на виїздах) грали щодня три дитячих вистави і дві дорослих. Виходило, що грали до 50 вистав. Потім повертались до Києва і грали вистави на своїй сцені. Окрім України примудрялись їздити на творчі заробітки до Польщі (м. Пулави). У «Колесі» й досі ходять легенди про те, як вчили тексти польською мовою.

В цей рік вперше в афіші театру з’явилась вистава «Вечорниці». У виставі грали справжні музики на традиційних українських інструментах. У цій редакції вистави грали Віра Щуревська, Людмила Ардельян, Ганна Русин, Вікторія Харитонова, Ірина Макарова, Галина Зражевська,Вадим Лялько, Володимир Рудницький, Олександр Бірюков, Ігор Стрюк, музикантів очолював Олександр Круковський, хореографом була Ольга Герасимчук, а поставила виставу Ірина Кліщевська.

1992 рік

Гастролі до польського міста Лодзь з виставою «Генерали у спідницях». Чого тільки вартує список реквізиту для вивезення за межі країни. Звичайно, відсотків з 40% там було речей, які вивозились для продажу – tкономічна криза змушувала усіх заробляти скрізь і шукати найменшої вигоди в будь-якій справі, навіть творчій.

Проте справи фінансові не завадили тому, що вже у жовтні репертуарна афіша театру поповнилась виставою «Добрий вечір, любий!». П’єсу О. Гельмана поставив С. Іушин. Виставу грали доволі тривалий час. Зникала вона з репертуару в середині 2000-х. Виставу грали Олена Кривда та Олександр Фуртас.

1993 рік

Останній рк, коли театр існує за госпрозрахунковим принципом. Театр здійснює гастрольну поїздку до м. Одеса.

І в репертуарі «Колеса» – нова вистава – «Шантрапа» Панаса Саксаганського пролежала на архівних полицях майже 80 років. Однією з останніх виконавиць була Марія Заньковецька. Сьогодні ця вистава залишається найбільшою за кількістю зайнятих в ній акторів (їх аж 16!). Вже за кілька років буде США, Румунія, Туреччина, фестивалі в Україні. За 25 років з дня постановки вистави її зіграли майже 400 разів, а це означає, що її побачило приблизно 24 тисячі глядачів.

1994 рік

1994-й рік приніс колективу «Колеса» статус державного театру. Поставлено три вистави: «Випадок в готелі Дю Комерс», «Міріам» та «Азалія».

Вперше «Колесо» виступає організатором Міжнародного театрального фестивалю. У фестивалі «Слов’янські зустрічі» брали участь колективи з кількох країн. З тих пір «Колесо» не зупиняє свій фестивальний рух і в якості організатора проводив кілька різноманітних театральних фестивалів.

1995 рік

Одна прем’єра, два фестивалі та міжнародний проект, початок реалізації якого відбувся у Франції. У лютому цього року американський режисер Ніл С.Флекман презентує виставу «Тerra incognita» за новелою Генрі Джеймса «Поворот гвинта». Ця вистава стала першою співпрацею з режисером-іноземцем.

Виставу «Шантрапа», яка в цей час вже стала візитівкою «Колеса», запрошено на фестивалі в Україні та Росії.
В липні акторська група «Колеса» бере участь у французькому театральному проекті «Вигнання» в м. Страссбург (творча лабораторія П’єра Жана Валентена). Майже місяць роботи згодом вилився у виставу «Каспар» (прем’єра 1996 р.).

1996 рік

Спільні проекти з французами та американцями і дві прем’єри.

У січні вперше показали виставу «Дама-примара» за Педро Кальдероном. Переклад було зроблено на замовлення театру Сергієм Борщевським. Режисер – Ірина Кліщевська. Першими виконавцями були Валентина Бойко, Галина Зражевська, Олена Кривда, Марія Грунічева, Вадим Лялько, Станіслав Колокольніков, Сергій Ладесов, Олександр Бірюков та інші.

У грудня традиційно зіграли премєру дитячої новорічної казки. Виставу «Хто? Куди? Звідки?» поставив Володимир Андрєєв. Влітку театр здійснив проект з французьким театром Шапіто Фатразі. Українські та французькі актори грали виставу «Вечорниці». А вже у вересні трупа «Колеса» відправилась до США. У місті Ашвіл було показано дві вистави «Шантрапа» та «Генерали у спідницях». Ця подорож була другим етапом спільного проекту з АСТ-театром, які у січні цього ж року привозили до Києва свою виставу «Грона гніву».

1997 рік

Гастролі до Львова та Енергодара, фестивалі, прем’єри та перша Пектораль (авторську музику Михайла Чембержі до вистави «Дама-примара» було оцінено за підсумками попереднього року).

У серпні театр взяв участь у Міжнародному Единбурзькому театральному Fringe фестивалі з виставою «Дама-примара».
А в же у листопаді «Шантрапа» відправилась до румунського міста Ясси на фестиваль альтернативних сцен.

Єдиною прем’єрою цього року стала вистава «Сни Родіона Раскольникова» у постановці Ю. Непши.

1998 рік

Перше десятиріччя театру. Цього року у кафе театру відбулась прем’єра вистави «Пристрасті дому пана Г.-П.» у постановці В. Чхаідзе.

1999 рік

Зіграно дві прем’єри. Виставу «Емма» за романом Гюстава Флобера та п’єсою Ярослава Стельмаха поставила Ірина Кліщевська. Режисер із Франції П’єр Жан Валентен презентував виставу «Каспар» за п’єсою Петера Хандке (вистава стала спільною роботою з Австрійським культурним форумом в Україні, а ще постановка була підтримана Французьким інститутом в Україні).

Цього року в «Колесі» започаткували новий театральний фестиваль. Міжнародний театральний фестиваль моновистав «Відлуння» проводили в «Колесі» до 2007 року (включно), а після перерви організовували ще тричі у 2012, 2013 та 2014 роках.

2000 рік

«Колесо» мандрує Європою – Польща, Туреччина та Швеція. Режисер Микола Богданов ставить виставу «Eat me! Съешь меня! З’їж мене!» за п’єсою шведського драматурга Ентоні Сверлінга. У виставі грає художній керівник «Колеса», на той момент вже заслужена артистка України Ірина Кліщевська. Її партнером виступає актор Владислав Пупков. За іронією долі та режисерським задумом «золотий голос» українського дубляжу протягом усієї вистави мовчав. Саме ця виставі була представлена у Стокгольмі на «Монологфестивалі», де в той рік грали виключно п’єси Сверлінга.

У Польщі на фестивалі «Драма-форум» показали виставу «Міріам», а у Туреччині в Трабзоні на «Чорному морі» – вистави «Шантрапа» та «Вечорниці». Також «Колесо» взяв участь у фестивалі в Дніпродзержинську (нині Каменське) з виставою «Емма».

А ще цього року «Колесо» отримало дві театральні премії «Київська пектораль» як «Краща вистава камерної сцени» та «За кращу музику до вистави».

2001 рік

З виставою «Емма» театр побував на фестивалі «Чорне море» у Туреччині, а з виставою «З’їж мене!..» у Белграді.

Ірина Кліщевська поставила п’єсу Петера Хандке, яка у сценічній версії «Колеса» отримала назву «Скандал з публікою». Постановка вистави була підтримана Австрійським культурним форумом в Україні.

2002 рік

Театр показав дві прем’єри. У червні зіграли «Кавказьку рулетку» за п’єсою Віктора Мережко, а у грудні мольєрівського «Уявно хворого». Постановник обох вистав Ірина Кліщевська.

Учасником двох фестивалів була вистава «З’їж мене!…»: у Севастополі (Україна) «Ноїв ковчег», а в Крджалі (Болагрія) «Перперикон».

2003 рік

Чотири фестивалі за рік – на фестивалі «Переперикон» (м. Кирджалі, Болгарія) з виставою «Міріам»; на фестивалі «Слов’янські театральні зустрічі» у Брянську – «Уявно хворий»; на фестивалі «Біла вежа» (м. Брест, Білорусь) – «Скандал з публікою»; на VII Міжнародному театральному фестивалі камерних вистав за творами Ф. Достоєвського (м. Стара Руса, Росія) – «Сни Родіона Раскольнікова».

2004 рік

Рік розпочався одразу двома прем’єрами. Першу зіграли у березні і це була вистава за твором класика австрійської драматургії – Йоганна Нестроя у постановці Ірини Кліщевської «Колишні справи». У квітні болгарський режисер Димо Дімов представив свою версії п’єси Фрідріха Дюрренматта «Портерт планети». Жанром вистави було визначно – чорний фарс. Вистави були поставлені за підтримки Австрійського культурного форуму та Швейцарської культурної програми «Прогельвеція» в Україні відповідно.

Під час літньої відпустки розпочались репетиції вистави «Чудо Піаф». Моноверсію для глядачів готувала актриса Ірина Кліщевська та режисер Дімо Дімов. Перший показ вистави відбувся на Міжнародному театральному фестивалі моновистав «АрмМоно» у Єревані.

В цей же рік тетар побував на фестивалі «Вересневі самоцвіти» у Кіровограді (нині м. Кропивницький) із виставою «Колишні справи»; на «Мельпомені Таврії» у Херсоні; виставу «Портрет планети» показали на фестивалі «Перперикон» у Болгарії.

Сценографія до вистави «Портрет планети» була визнана виданням «Афіша» кращою за підсумками 2004 року.

2005 рік

На сцені «Колеса» нові вистави. «Гра на клавесині» за п’єсою Ярослава Стельмаха (режисер Ірина Кліщевська) та «У Києві, на Подолі…» за водевілем Миколи Янчука (реж. Володимир Петранюк).

На фестивалях моновистав у м. Бітола та Ризі («Звяйгзне»), а також у Києві на «Відлунні» зіграли виставу «Чудо Піаф», у Македонії на фестивалі «Єропейський актор» – виставу «Колишні справи» і ця ж вистава побувала на фестивалі «Вересневі самоцвіти» у Кіровограді (нині Кропивницький), до Москви на фестиваль «Міжнародні дні музичного театру» ми звозили виставу «Вечорниці».

Реалізували спільний проект з театром ім. Рачо Стоянова у місті Габрово – протягом місяця 5 болгарських та 5 українськиїх акторів спільно з режисерами Болгарії та України (Дімо Дімов та Ірина Кліщевська) втілювали на сцені виставу за п’єсою Радоя Раліна «Золоте руно». Своєрідний переспів античної драматургії було кілька раз показано у Болгарії, а згодом на кількох фестивалях.

2006 рік

«Місяць на селі» Івана Тургенєва та «Жінки Моцарта» Фелікса Міттерера поповнили діючий репертуар театру (режисер обох вистав Ірина Кліщевська).

Взяли участь у чотирьох Міжнародних театральних фестивалях – у Болгарії (фестиваль BGMOT) та Албанії (м.Корче) побувала Ірина Кліщевська з виставою «Чудо Піаф», а на фестивалі «Боспорські агони» (м.Керч, Україна) та «Стобі» (фестиваль античної драми в Македонії, м. Велес) було показано виставу «Золоте руно» (копродукція «Колеса» та театру ім. Рачо Стоянова м. Габрово). У Тернополі на фестивалі «Тернопільіські театральні вечори» грали виставу «Портрет планети».

2007 рік

Прем’єри: «Off кордон» за пєсою болгарського дарматурга Калина Ілієва, «Я чекаю тебе, коханий!…» за Даріо Фо та Франкою Раме та «Зоряний хлопчик» за казками Оскара Уайльда.

Два фестивалі: Подільський фестиваль мономистецтв «Розкуття» у м. Хмельницький, де ми показали виставу «Чудо Піаф» та фестиваль сучасної болгарської драматургії в м. Шумен, куди їздила вистава «Золоте руно».

2008 рік

Київський театр «Колесо» святкує 20-річчя. В експлуатацію колективу передано додаткове приміщення, де згодом відкриється Камінна зала (третій сценічний майданчик). А вже восени цього року театр отримує статус Академічного і з того моменту називається Київський академічний театр «Колесо».

Відбулися прем’єри: «Ніч кохання» за п’єсою Степана Васильченка та «Коктейль Фа-Соль». Другий з неймовірною жанровою ознакою – пісенний розгуляй. До театру приходить одразу ціла компанія молодих акторів, які беруть участь в лабораторії американського режисера Ніла Флекмана.

«Колесо» організовує новий театральний фестиваль, який назвали «Подія». Театр на фестивалі був представлений виставою «Жінки Моцарта». Проте фінансова криза, яка трапилась в цей період не дозволила продовжити проведення фестивалю в наступні періоди.

В цей рік відбувся творчий вечір художнього керівника Ірини Кліщевської у Парижі в Українському Домі. Вистава «Terra incognita» була показана на фестивалі «Німфа». Вистава «Чудо Піаф» – в Болгарії на фестивалі «Перперикон», а вистава «Я чекаю тебе, коханий!..» – на фестивалі «Zvaigzne-2008» у Ризі.

2009 рік

На трьох фестивалях «Колесо» показало свої вистави. В Албанії на фестивалі моновистав побувала Марія Грунічева з виставою «Я чекаю, тебе коханий!..», виставу «Каспар» ми показали на V театральному фестивалі-лабораторії «Арт-альтернатива» (м. Донецьк, Україна), а на ІV Міжнародному театральному фестивалі «Зустрічі в Одесі» було представлено виставу «Міріам».

2010 рік

Відкрили новий сценічний майданчик – Камінну залу. «Фатальний флірт», саме таку назву отримала п’єса «Любовні ігри» Артура Шніцлера в постановці Ірини Кліщевської, якою опробували новий сценічний простір.

Виставу «Жінки Моцарта» була представлено у Чернігові на фестивалі «Грудневі театральні вечори».

2011 рік

У січні відбулась прем’єра вистави «Примадонни», яка вже у листопаді відправилась на гастролі до Ізраїлю. У квітні – прем’єра вистави «Push up 1-3» (Під тиском 1-3), яку підтрамав Гете-інститут в Україні. На фестивалі «Мандруючі зірки» театр показаі виставу «У Києві, на Подолі…» , а також взяли участь у фестивалі «Німфа».

2012 рік

Триває співпраця із Гете-інститутом – результатом стала вистава «Золотий дракон» за п’єсою Роланда Шіммельпфенніга в постановці Ірини Кліщевської.

З виставами «Жінки Моцарта», «Чудо Піаф», «Я чекаю тебе, коханий!…» театр гастролює сценами України, Ізраїлю та Росії.

А ще було 100-річчя Андрія Сови, яке відзначали на нашій сцені. Співпраця з Київською дитячою Академією мистецтв, виставки в Театральному салоні.

2013 рік

«Колесо» святкує сверть століття. Прийняте рішення про повернення до проведення фестивалю моновистав «Відлуння». Театр стаємо учасниками V Міжнародного театрального фестивалю «Німфа», ІV Міжнародного театрального фестивалю вистав малих форм (м. Нижньовартівськ, Росія), XVI Міжнароднго театрального фестивалю моновистав (м. Бітола, Македонія), XVII Міжнародного театрального фестиваль вуличних вистав «Sermuksnis» (м. Клайпеда, Литва).

Репертуарна афіша «Колеса» поповнилась новою виставою за підтримки австрійського культурного форуму  «Приборкання норовливої» (постановка Ірини Кліщевської).

2014 рік

Після тривалої перерви в репертуарі театру поновлено дві вистави «Дама-примара» та «Портрет планети». Фестиваль моновистав «Відлуння» проходить у дешо скороченому вигляді.

У листопаді 2014 року Ірина Кліщевська бере участь у міжнародній конференції «Athens System 2014», де виступає із доповіддю про стан українського театру та презентацією Київського академічного театру «Колесо», про фестивалі та проекти.

Протягом року театр став ініціатором та співорганізатором двох мистецьких заходів: «Свято вулиці Андріївський узвіз» та «Свято Андрія на Андріївському узвозі».

2015 рік

У театрі дві прем’єри – «День прильоту ластівки, або Поцілунок принцеси» О. Дударєва за казками Г.Х. Андерсена та «Мишоловка» А. Крісті.

У грудні 2015 року за ініціативи Київського академічного театру «Колесо» та підтримки Французького інституту в Україні було проведено PiafFest. Театральний фестиваль, що був присвячений 100-річчю від дня народження Едіт Піаф.

2016 рік

Дві прем’єри: «Ми, Майдан» Надії Симчич та «Антігона» Софокла.

Міжнародний арт-проект «Париж. Монмартр – Київ. Андріївський узвіз», в рамках якого ми зіграли 3 вистави на Монмартрі на сцені театру Латаланте.

Виставки: творчих робіт юних студентів Київської дитячої Академії мистецтв «Андріївський узвіз. Погляд», учасники виставки «Кияни у світі. Відомі і невідомі імена», фотовиставка робіт Сергія Дубенця «Інший світ»(на виставці представлені роботи в складній техніці макрозйомки).

2017 рік

Прем’єри: «Блаженний острів, або Отак загинув Гуска» за М.Кулішем та «Африканські казки» створеної за оповіданнями Р.К.М. Піно. Премія «Київська пектораль» у номінації «Краща вистава камерної сцени» за підсумками 2016 року (вистава «Ми, Майдан»).

Два проекти з виставою «Ми Майдан»: в Українському Домі з нагоди Днів героїв небесної сотні та «Шана. Гідність. Свобода» в Запорізькому театрі ім. Магара (за участі Квартету солістів Капели ім.Ревуцького та Національного музею Революції Гідності).

Фестивалі: «Під цвітом сакури» – вистава «Міріам», фестиваль «JoyFest.Діти» – «Зоряний хлопчик», фестиваль «Німфа» – «Ми, Майдан», на фестиваль «AndriyivskyFest» – «Антігона», фестиваль «Вересневі самоцвіти» – «У Києві, на Подолі…», виставу «Блаженний острів, або Отак загинув Гуска» було представлено на двох фестивалях – «Тернопільські театральні вечори. Дебют» та «Граємо Куліша».

Організовано та проведено І Міжнародний театральний фестиваль камерних вистав AndriyivskyFest, а згодом його Український формат.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *