Оновлення Єрмолової
11 лютого 1983 року на Центральному телебаченні відбувся прем’єрний показ двосерійного художнього телефільму Михайла Козакова «Покровські ворота».
А поговоримо сьогодні про оригінальні кейси сучасного театру.
Як це пов’язано?
Розбираємося на прикладі конкретного театрального кейсу.
Вхідні дані
Локація – Московський театр Єрмолової.
Історична ретроспектива
Театр веде свою історію з 1925 року – але не будемо про все одразу.
Епоха керівництва народного артиста Володимира Андрєєва, яка розпочалася із 1970 року, тривала з невеличкими паузами 40 років. І якщо ті самі 70-ті ще бодай як фігурують помітними театральними подіями (перші постановки за Вампіловим, робота з молодою драматургією Валєєва, Володарського, Кучкіної), то остання двадцятирічка – майже тиша на театральній мапі Москви.
Зміни починають бути помітними з 2012 року, коли театр очолює Олег Меншиков. До слова, свої перші помітні акторські роботи Олег Євгенович реалізував саме в Театрі Єрмолової у виставах Валерія Фокіна під час своєї єрмоловської трьохрічки з 1985 по 1989 роки. Наразі про той період він якщо і згадує, то мимохідь і з окрасом загальної невдоволеності результатом.
Плани
В матеріалах вільного доступу зустрічаються дані про повернення глядача в театр вже протягом першого року керівництва Меншикова. Також говориться про зростання продажу квитків за той самий період на 200 відсотків.
В інтерв’ю того періода у Олега Євгеновича зустрічаються критичні тези репертуарного театру, невідповідності «богадельні» із нормальним заробітком грошей і плани щодо створення за єрмолівською адресою Театрального багатозального центру, із театральною школою та бібліотекою.
Зміни
В перших числах новий керівник продовжував свою продюсерську діяльність – в театрі пройшли перформанси, покази моди.
Далі, після ознайомлення із поточним репертуаром, було залишено в роботі лише чотири. І вже після того почалася робота по формуванню оновленого театру. Згодом була заявлена та відбулася гучна прем’єра – уайлдівський «Портрет Доріана Грея» за участі обох худкерів – минулого (Андрєєва) та теперішнього (Меншикова) – одночасно. Окрема стаття і бюджету і промо – високотехнологічні спецефекти на службі режисерського задуму (Олександр Сазонов).
За наступні роки театр став все частіше з’являтися на театральному радарі помітними прем’єрними назвами.
Театр отримав ребрендинг стараннями дизайн-студії Zoloto Group. В концепції обіграно поєднання класики та авангарду. Основа логотипу – типографіка старих наборних афіш, яка розміщена в актуальному середовищі (на зображенні було / стало).
Театр отримав ремонт основної сцени, брендингове та технологічне осучаснення.
Була збудована нова сцена, на якій вживаються і театральні роботи і онлайн-трансляції і покази документалістики.
В театрі відкрито сувенірний магазин, де окрім традиційних майок, сумок та значків із новим логотипом – продається і актриса Марія Єрмолова на повний зріст. На фасадах театру з’явилися відеопанелі, з яких почалася трансляція промоконтенту театру на оживлений московський навколишній простір.
В квітні 2018 Олег Меншиков запустив свію ютюб-канал інтерв’ю із визначними особистостями (Данило Козловський, В’ячеслав Полунін, Федір Конюхов, Алла Пугачова).
Театр з’явився на відеохостингах, де говорить про себе, свої новини та прем’єри у трендовому відеоформаті.
А з червня 18-го стартував зірковий проект «Кіно на сцені».
Першою ластівкою і стала акторська читка «Покровських воріт» (от і дісталися від початку заявленої події), із промо, інформаційною підтримкою в ЗМІ, залученням медійних осіб та розкупленою глядацькою залою.
Досвід повторено «Невловимими месниками», «Діамантовою рукою».
От такий він – стрибок із театрального забуття до актуальності та відвідуваності.
Доступні відеофрагменти «Покровських воріт» – окремим дописом.
