Театральні віртуальні представництва: ОФ / НЕОФ

Спочатку була сторінка…
І сторінка та була у Фейсбуці.
Й започаткована вона була Театром на Подолі за часом, який співпадає із фінальною спробою привести облуплені сірі стіни на Андріївському узвозі до стану культурного закладу.

Дата народження офіційної сторінки Театру на Подолі – 24 вересня 2015 року.

Політична складова зробила з відкриття нового приміщення справжню хайпову зливу. Все, що неслося й підливалося протягом 2016-го – окрема ненаписана глава українського театрального життя (хоча, далеко не тільки театрального).

Датою 30 листопада 2016 року відмічено народження НЕ ДУЖЕ ОФІЦІЙНОЇ СТОРІНКИ Театру на Подолі.
А точніше, сторінки, до якої сам Театр не мав, та до сьогодні не має жодного відношення.

Власне, цей віртуальний простір – соцмережевий соціальний експеримент Руслана Хаврюти. Перші комунікативні приклади стали спробою трансформації чисельного негативу навколо теми театру у позитив. З того часу й триває «гасіння гумором агресії».

Досить регулярно дописи від неофіційної сторінки – живі, актуальні, гострі та позитивні – піднімають настрій. Більш того, неодноразово діалоги ставали прикладами успішних smm-кейсів, входили до маркетингових оглядів.

Автор сторінки давно не байдужий до бренду McDonald’s, та за нагоди до нього апелює. Літом 2018-го це був діалог-позитиву двох брендів.

Під час нещодавнього мовного скандалу виказував підтримку.

Проскочив McDonald’s й у свіжому хайпо-кейсі, який сколихнув український фейсбук-простір до Днем Конституції України 28 червня 2020.

Історія в двох словах наступна.
Театри потроху виходять з карантину, та починають грати вистави із дотриманням усіх норм безпеки. Однин з глядачів Театру на Подолі вирішив уточнити дату вистави, до того ж не на інтернет-сторінці, й не наофіційній сторінці, а саме за допомогою неофіційного позитивомейкера (хоча, судячи з переписки, глядач був переконаний в офіційності ресурсу, де про вистави та розклади – ані слова).

Спілкування досить швидко перейшло у режим, що глядачу всі все навкруг винні. Скарги полетіли до адміністрації Театру на Подолі, а скріни великороського шовінізму на теренах України прикрасили стрічку неофіційної сторінки.
Допис отримав більше 3 тисяч вподобайок та більше тисячі перепостів.

Невдоволеними залишилися «какая разница на каком языке» глядачі та PR-служба театру, яка того ж дня розповсюдила реліз зі звинувачуваннями в образі глядача та закликом щодо скарг на неофіційну сторінку.
Цікаво, що пруфи в релізі – самий початок діалогу, й обережно замовчуються мовні закиди (див. скрін вище).

Й це при тому, що ресурс досить у позитивний спосіб створює знання бренду серед вочевидь іншої, абсолютно не театральної частини фейсбуку.
Хоча, такий неконтрольований ресурс цілком може бути не до вподоби самому Театру на Подолі, якому притаманніше розмитий бренд-прояв, безафішне існування та кординально інша лінія smm-комунікації.

Дослідження рейтингів популярності брендів у соціальних мережах показує найстрімкіші зростанні популярності, зокрема у Converse all Stars, Converse, Disney pixar, IHateBeingBored.net та Google Chrome, які від початку з’являлися завдяки простим користувачам (були неофіційними), але згодом потрапляли під крило бренда.
Театр на Подолі наполегливо уникає можливості стати першим театральним кейсом подібного гіперстрибка.

Хоча, до слова, станом на літо 2019-го циркулювала інформація про перемовини із передачі сторінки у ведення Театру на Подолі. Подробиці не розголошувалися, проте згоди сторони так й не дійшли.
Тепер намагаються закрити сторінку скаргами та кіберполіцією.
Неофіційна сторінка реагує у звично-позитивному ключі.

PS. Ну й ілюстрація до мовно-театрального (напряму не пов’язана із Театром на Подолі).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *