Реакція українського театру на Coronaviridae

А ми знову до питання комунікації, зокрема у театральному просторі. Сторінками «Театральної риболовлі» виходили огляди «датських» подій (новорічні кейси, великодні, березневі, до Дня театру та Незалежності), було й про ситуативний smm (з правопису чи до прайду). Ситуація з карантином у країні дає нове поле до аналізу.

На загальнодержавному рівні майже всі потуги щодо проведення роз’яснювальної роботи, комунікації – швидше провальні, та такі, що ведуть до розколу суспільства та провокують паніку.

Наскільки відрізняється ситуація у театральному сегменті – зменшеній моделі держави?

Тож, спалах коронавірусу SARS-CoV-2 прийшовся на середину грудня 2019 у китайському місті Ухань. Тривали новорічні свята, Україна жила у своїй буденному ритмі життя (наскільки це було можливо з існуючим президентом та урядом), театри жили запланованими репертуарами. Китайська напасть іноді проскользала тілом вистави. Наприклад, поява захисної маски у виставі «What Women Want» (реж. Олена Тумаєва, Театральна лабораторія «Образ») додає комедійності та пульсу часу, а виконання у стані акторського зажиму пісні «С добрым утром тетя Хая, вам посылка из Китая» із повним ігноруванням навколишнього контексту у виставі «Одеса. Шалене кохання» (реж. Марія Грунічева, Київський академічний театр «Колесо») знищує саму природу комедійного у ільфо-петровському водевілі. Але наразі не про вистави…

У середу, 11 березня об 11 ранку виходить відеозвернення Віталія Кличка про введення карантину у столиці

Після чого всі учасники театрального процесу занурюються у водоверть питань, припущень, дехто – одразу у паніку. У одних – придбані квитки, у інших – сплановані репертуари та заявлені прем’єри.

Про закриття театрів починає говорити у своєму дописі Олег Вергеліс.

До постановки практичних питань та пошуку рішень напередодні прем’єри «Дикого театру» вдається Ярослава Кравченко.

На порталі Medium.com виходить коментар юриста щодо карантину та масових заходів.

Театр «Актор» заявляє про роботу у звичному режимі до отримання офіційного розпорядження,

«Золоті ворота» запевняють, що вечірній «Річард» 11-го відбудеться беззмінно в очікування на рішення КМДА. Радять не панікувати, а у здоровому стані відвідувати свої вистави у Малому театрі.

Під завісу робочого дня середи публікується роз’яснення департаменту культури КМДА щодо тимчасового зупинення роботу театрів, кінотеатрів і концертних закладів у столиці.

До кінця дня рішення про перенос вистав великой сцени оголошують Театр Франка та Київська оперета. Робота камерної сцени Данченка передбачається у плановому режимі, проте вже наступного дня буде також скасована.

Протягом 12 числа пройшла основна комунікація театрів зі своїм глядачем. З позицією влади всі ознайомилися, необхідні консультації провели – до своїх шанувальників звернулися.

Оголосив про свій перенос й Всеукраїнський театральний фестиваль «Чехов фест».

Зазнала переносу й моя театральна зустріч-дискусія у Київському університеті ім. Бориса Грінченка.

Більш оптимістична ситуація із камерними театрами, які підпадають під дозвіл проведення заходів кількістю до 60 глядачів.

Ухвалили рішення щодо прем’єри й у «Дикому театрі»«Механічному апельсину» (реж. Максим Голенко) бути!

Під кінець інформаційно насиченого дня портал ProТеатр оприлюднив зведену таблицю з відомими переносами театральних подій.

П’ятниця, 13-го.
У плани деяких театрів, які ще напередодні планували рухатися за розкладом роботи, довелося внести суттєві корективи. Більша частина відмін прийшлася на театри Львова.

Олена Обухівська, менеджерка із комунікацій Arricano, ТРК «Проспект» прокоментувала ситуацію про реакції театрів на введення карантину:


Очевидно, що рішення призупинити свою театральну діяльність для керівництва театру виявилось складним. адже мова йде про інтегрованість багатьох факторів – повернення чи компенсація придбаних квитків, гонорари акторам тощо. Тому перенесення відповідальності з питань безпеки на глядачів – чи не найкращий варіант. Адже і квитки куплені, і глядач, який вболіває за своє здоров’я – може і не прийде. Може така схема б і спрацювала, якби ситуація реально не була б такою невизначеною. До порівняння, кінотеатри, навіть ті, які ще вдень заявили, що будуть працювати, до вечора вже повідомили про своє закриття на період введення карантину. Одночасно запустили комунікацію і про повернення квитків, і про розіграш поп-корну, якщо підписатись на їх телеграм-канал.

І навіть у цьому випадку є теми для дискусій. Адже маленькі театральні зали на «до 60 глядачів», за Постановою та Протоколом, мають право продовжувати підприємницьку діяльність. Заборона стосується заходів із понад 60 учасниками.

Втім інформаційна кампанія в ЗМІ, в органах влади та з інших ринків, які працюють на полі «масового скупчення людей», змусила стати гнучкішими, відчути, що «чорний лебідь» таки настав, і по-хитрому не спрацює. Все таки має бути офіційна позиція та відповідальність як за ведення театрального бізнесу, так і перед глядачами.

І якщо спуститися ще нижче, то театрали, митці, працівники сфери культури, для мене, залишаються бути трендсетерами суспільно-громадських реакцій. Актори – лідери думок, які подобаються глядачам та мають на них вплив. Тому заявити про превентивні заходи – це, мабуть, головний патріотичний обов’язок впливових людей із театру.

Наразі одні театри перейшли у репетиційний режим без вистав, інші, камерні, посилюють міри безпеки та граються вистави. Інтернет комунікацію межує між інформацією та гумором.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *