Українські театральні прем’єри (червень 2019)

До того – січень 2019, лютий 2019, березень 2019, квітень 2019, травень 2019.

За минулий червень до радару «Театральної риболовлі» потрапили

ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ ПРЕМ’ЄР + ОДНА

Розсипи Гоголя, два з яких – «Вій» і багато чого ще.
Докладніше – далі по тексту.

Залпом з чотирьох вистав стартував червень в перший свій день.

Імерсивна пластична вистава Олени Шамріної «Все що вам потрібно знати про лисиць» пройшла в кийвському театрі SCH. Режисер – Лідія Шрамко.

Ірина Зільберман в Одеському музично-драматичному театрі ім. Василька зробила власну інсценізацію за мотивами Андерсена та поставила казку «Дюймовочка».

Драма-балет «Незнайомка» за новелою «Лист незнайомки» Стефана Цвейга показала режисерка Катерина Слажнєва у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Куліша.

Криворізький театр одного актора «AVE» представив виставу «Червоний Крокодил». Режисер та виконавець – Павло Осиков.

В чернівецькому театрі «На перехресті» 3 червня зіграли «Сни» за Іваном Вирипаєвим. Виставу поставили Ігор Дем’янюк та Іван Данілін.

День 5 червня пройшов під знаком перепостановок. В Рівненському обласному академічному українському музично-драматичному театрі Анна Козирицька перенесла свою київську постановку «Брехні» Володимира Винниченка (візуальний одяг – брат-близнюк вистави Театру драми і комедії на лівому березі).

А вистава «Кураж» («Хроніка часів Тридцятилітньої війни») за мотивами п’єси «Матінка Кураж і її діти» Бертольда Брехта отримала прописку в Київському ТЮҐу на Липках. Перший дотик режисера Олексія Скляренка до цього матеріалу відбулося 2013-го року на випускному курсі Валентини Зимньої. Потім були митарства безхатченків – і от тепер – із дахом над головою.

На 6 червня припали дві прем’єри. Запрошений режисер Іван Уривський поставив на камерній сцені Національного драматичного театру ім. І. Франка «Лимерівну» Панаса Мирного.

Поетична вистава «Не встила дописати…» за Зельмою Меербаум-Айзінгер прозвучала у Дитячій театральній студії «Бу-Бу-Бу» в Чернівцях. Режисер – Іван Данілін.

Свою версію п’єси Мартіна Макдони 8 червня зіграли в київському театрі GODO. Вистава мала назву «Каліка з Ірландії. Історія однієї мрії».

Про «Жіночу логіку» говорили 11 червня в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Шевченка. П’єсу Анатолія Крима поставила Людмила Колосович.

Виставу-казку «Зерна щастя» в режисурі Михайла Мельникова показали 12 червня на малій сцені Криворізького театру драми та музичної комедії ім. Шевченка.

П’ятдесятниця, або як зазначено на афіші «Pentecost» Девіда Едгара поставила Лариса Діденко у львові в Першому театрі. Прем’єру зіграли 15 червня.

Цього ж дня відбулися і дві київські прем’єри. Максим Голенко «прописав» «Зойчину квартиру» Булгакова у Театрі на Подолі.

А харківський режисер Олександр Середін на сцені Театру драми і комедії на лівому березі звернувся до Миколи Хвильового. Вистава «Романтика».

Площадна вистава з’явилася в репертуарі  луцького Театру «ГаРмИдЕр». Прем’єра відбулася 17 червня у дворику Волинського коледжу Національного університету харчових технологій. Режисерка Руслана Порицька назвала свою роботу «#Луцько. Дух міста».

З 20 червня «Весілля Фігаро» – це еротичний трилер!. Щонайменше, саме у такому жанрі відтворено оперу Моцарта в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва. Диригент – Іван Чередніченко, режисер – Оксана Тараненко).

На сцені Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва Оксана Дмітрієва показала виставу «Діти райка». Жак Превер був кіношником, і саме за його сценарієм вийшов однойменний фільм Марселя Карне у 1945 році.

Наступний дубль місяця – звернення до «Вія» Миколи Гоголя. Сучасну версію балету на музику Олександра Родіна показали в театрі «Київ Модерн-балет». Лібрето, хореографія та постановка – Раду Поклітару. Виставу «Вій» показали 20 червня.

«Вій» в постановці Вероніки Золотоверхої вийшов 21 червня на сцені Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру.

Інтерес до іншого твору Миколи Васильовича – повісті «Шинель» – проявили в Театрі юних чернівчан. Прем’єра режисера Івана Даніліна «Башмачкін» відбулася 21 червня.

Ще один перенос вистави до нової домівки, Цого разу львівський «Лондон» опинився в Києві. П’єсу білоруського автора Максима Досько Павло Ар’є ставив у 2014 році на Першій сцені сучасної драматургії «Драма.UA». З 22 червня ця вистава – у репертуарній сітці Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Завершення місяця пішло більше на спад та у літні відпустки. Тож і прем’єр значно поменшало.

За спогадами Агати Крісті Інна Гончарова створила виставу «Всі її вбивці», прем’єру якої зіграли спершу в Болгарії (15 червня), а згодом, 27  червня – в Україні, в просторі київського театру «Маскам Рад».

«Усе про жінок» Миро Гаврана вперше зіграли 27 червня в Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок імені Марійки Підгірянки. Режисером виступив Роман Братковський.

Наступного дня, 28 червня, до того ж Івано-Франківська прибув «Продавець дощу» (той, що за Річардом Нешем). Постановка Андрія Кирильчука в репертуарі Франківського драмтеатра.

Остання за часом зафіксована прем’єра місяця (29 червня) – «Прощальна ніч з Kazanova». П’єса та постановка Інни Гончарової. Робота – в репертуарі київського театру «Маскам Рад»).

P.S. Бонусом залишу в дописі. Дипломні вистави – не є предметом дослідження даної рубрики. Але афішу «Шести персонажів у пошуках автора» за Луїджі Піранделло – випускної роботи КМА-41 (керівник курсу – Олексій Кравчук) дуже хотілося залишити під рукою.

Далі  липень 2019.