Театральні міста України. Калуш 2022

Заяви про перейменування потягу 43 Київ – Івано-Франківськ у «Стефанія Експрес», про пісню-зустріч «Стефанія» вокзалами Києва, Калуша та Франківська – все чудово і цікаво… Але що ж там по театральному життю міста, яке вже носить ім’я триумфатора цьогорічного Євробачення – портал все ж таки про театр, якщо що…

Погортав спеціалізовані видання – тиша.
Загальний пошуковик видає місцеві ЗМІ із новинами меншовартісного характеру, на кшталт «Калушанин Віталій Ажнов зіграє ліричного героя у виставі “Співай, Лоло, співай!”», або «Актор з Калуша отримав нагороду фестивалю “Гра” за найкращу чоловічу роль. Калушанин Василь Сидорко отримав нагороду “За найкращу чоловічу роль” – роль Ероса у виставі “Філоктет. Античний рейв”». Логіка тих, хто створює подібні новини зрозуміла – необхідність присусідитися до більш потужного інформаційного локомотиву.

Але театральне життя в Калуші все ж існує, про що «Театральна риболовля» рік у рік розповідає на регулярній основі, навіть попри те, що наживо до сьогодні не переглянув жодної вистави. Але то ще, вірю, попереду.

Тож, в базі порталу – три театри міста Калуша (мова про існуючи та підтверджені, хоча натяки є й на деякі інші) хронологія створення яких – сама по собі досить примітна історія.

Калуський муніципальний театр «Легенда» 1968 року заснування, Народний молодіжний театр «ЛюбАрт» –1998-го, й наймолодший за датою появи – Молодіжний театр «Silentium» – 2018-го.

Розгадка таємної ролі числа «8» у порядкових номерах років, у яких Калуш отримував нові театри, ще попереду. Наразі прослідковується послідовність у 20 років між «ЛюбАртом» та «Silentium», 30 –між «ЛюбАртом» та «Легендою» (яка між іншим перетнула свій півстолітній ювілеї у березні 2018-го, відсвяткувавши його прем’єрою вистави «Камінний хрест. Повернення»).

Калуш став учасником першого сезону проєкту «Театральні міста України», й про 2019 рік з життя трьох колективів вийшли огляди на порталі «Театральна риболовля» – а це одних лише театральних прем’єр сумарно 10 на трьох.

До другого сезону досліджень вже долучилися «ЛюбАрт» та «Silentium» – картина по місту виглядає заповненою на 67%! Хоча, все може змітинися за підтвердженням наявності та життєдіяльності інших театральних колективів міста. Звісно, якщо вдастся перебороти наявну містечковість та меншовартість («що там про нас говорити, ми тут самі собі, й не чіпайте нас»).

Про що йдеться?
Власне, про всі наявні медійні складові. Від сторінок у фейсбуці (станом на 15 травня кількість підписників – 576 / 595 / 644 – зона для зростання непахана.

Про представленість в довідниках та енциклопедіях годі й говорити – там взагалі цілина (хоча, зустріти сторінку «ЛюбАрту» у вікіпедії було більш ніж несподівано. Інша справа, що з моменту її створення у грудні 2009-го, за великим рахунком, про неї майже й не згадував ніхто).

І якщо музична складова «Kalush Orchestra» відкрила світові (та й для більшості Україні) що таке гуцульський сердак, черес, кептар, тайстра, то які відкриття модуть статися через Калуш театральний?

В очікуванні на проактивну позицію та непересічні театральні новини з Франківщини!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.