Макбетівський октет. Частина друга

Макбетівський октет. Частина перша

Телевізійна версія «Макбета» 1982 року угорського режисера Бела Тарр (Bela Tarr) – швидше, відбиток театральних робіт акторів, задіяних у фільмі, ніж сам фільм. Малобюджетний варіант, з обмеженою кількістю локацій, однією кольчугою Макбета протягом усього фільму, та віковими акторами.

При цьому фільм має власне обличчя, оскільки у наявності режисерське вирішення – вся історія розкладена на два монтажних плани, а камера стежить за переміщенням та взаємодією персонажів у реальному часі.

Антураж фільму являє собою зйомки у задимлених темних приміщеннях, щоб уникнути додаткових витрат на оздоблення студії. Софітами стрічки виступають смолоскипи. При цьому, загальна картинка виглядає досить гнітюче, власне, як і необхідно для сприйняття фільму.

З особливостей роботи хочеться відзначити операцію зі зміни статі у відьом-віщунок.

Приємним відкриттям стала анімаційна робота найвизначніших творів Шекспіра Shakespeare: The Animated Tales. Мультфільми, спільного англо-російського виробництва представляють собою цілу серію анімаційних екранізацій. Проте, в рамках цього допису – про «Макбета».

Вирішити через мультиплікацію трагедію Макбета з елементами чарівництва – скоріше за все, найвірніше рішення. Адже саме анімація дозволяє показати низку чарівництва та перевтілень, додати потрібного антуражу чаклунства. Все це є у мультфільмі.

Канонічний текст читають актори Лондонського Королівського Шекспірівського театру, над музичним рішенням працював композитор Геннадій Гладков. Варіант приєднання юного глядача до творчості Шекспіра – ідеальне.

Проте, новий час підминає Шекспіра під свої вимоги. У 2006 році Австралія представила свій варіант «Макбета». Режисер Джефрі Райт незмінений середньовічний текст вкладає в уста сучасному гангстерові. Війни тривають, щоправда, замість списів та стріл – пістолети з автоматами, титул короля нехай і зазнав змін, проте, по суті, залишився тим самим.
А тема боротьби за владу залишається непорушною та вічною.

Бандитські розборки замінили війни. Але солдати ті ж, навіть якщо замість кольчуг обтягнуті їх в лати.

Даниною автора, хіба що залишаються Бірнамський ліс та Дунсінанский пагорб. Решта, включно з відьмами – малолітніми розпусницями – все строго за автором в оновленій візуальній картинці.

Іграшки сучасного світу органічно вписуються до відомого тексту.

А пророцтва Макбет дізнається під час сексуального екстазу з відьмочками-школярками.

Фінал відомо-трагічний, обійшлися хіба що без відрубаних голів – просто гора трупів.

Аналогічним шляхом пішов режисер Руперт Гулд, автор останньої за часом екранізація «Макбета» (2010 рік).

На цей раз три відьми стали сучасними медсестричками у синьо-зелених коридорах, НКВД та інша сталінська тінь… Версія виглядає достатньо не цікаво після низки аналогічних постановок.

Принципово іншу версію «Макбета» розповів режисер Марк Брозел у телевізійному проєкті студії BBC (2005 рік).

Макбет не обов’язково повинен бути великим здорованем в латах, або гангстером з пістолетом. Хлопцеві на ім’я Джо Макбет цілком підходить роль сучасного шеф-кухаря шикарного ресторану, який співає серенади своїй коханій під час оброблення свинини.

На кухні немає місця для війни? Аж ніяк! Кухонне закулісне життя – не менша війна, в якій є свої висоти, які доводиться брати з боєм. Про це говорить й телепроект «Пекельна кухня», алюзіями на який пронизано стрічку – починаючи від вигуків «Так, шеф!», посипанням попки шеф-кухаря борошном, щоб та не потіла та згадкою імені «пекельного» кухаря в кадрі.

А хто король?
Дункан – власник ресторану, який у свій урочистий день дізнається про присвоєння закладу третьої зірки Мішлена.

Відьми – три сміттяра, які твердять: «Ми знаємо все. Ми – сміттярі, й немає нічого, чого б ми не знали».

Найманці, що розправляються з неугодними – хлопці-поломийники з Югославії – зручні персонажі, на яких можна повісити звинувачення у вбивстві. До купи ще й поліцейський-філософ, який стверджує, що: «У нас багато спільного: ти кок, а я – коп».

Ні шекспірівського тексту, ні шотландської атмосфери, проте на екрані – 100%-вий Макбет!