Карантинні «бусікі»

Тему про «бусікі папуасам» залишу наразі в стороні – там очевидно все згнило, й копирсатися в змінах немає ні в кого жодного бажання.
Тому й відбувається все рефлекторно та по накатаній.

А от на «накатаність» варто звернути увагу.
Звісно, коли в однієї виварці опиняються Потап, Арсен Мірзоян та Наталка Половина – й усі при цьому стають Заслуженими, то питань до подібних указів – жодних. Проте, хто цей контекст із сусідством згадає вже завтра? А додатковий рядок для легалізації творимого треша – зафіксована.

Проте, від Алли Мазур та Тіни Кароль – до справ театральних.

Одні театри пробивають подання роками. Інші – не пропускають жодного нагородження (статистика по 19 року за посиланням – розділ НАРОДНІ ТА ЗАСЛУЖЕНІ).

В Театрі Франка, Національній опереті або Опері – враження, ніби радянська черга на розподіл квартир. Й гарно, коли знаходиться хто на подання з першої лінії. Бо як таких не залишається – то в хід йдуть навіть колекціонування.

Скажімо, збирання повного кавалерства – є у свіжому Указі приклад, коли після народного звання, та отриманого стріта з трьох Ольг – колекціонування перекинулося на збирання ордену Ярослава Мудрого…

Ну й, звісно, дуже не вистачає формулювань до нагород та розшифрування, які саме заслуги знаходить підписант указу в малоросах та пропагандистах від шоу-бізнесу, або в роботі стагнуючого театру…

Брязкальця перекультивовані за президентства Кучми продовжують виконувати функцію поглажування наближених.

Практична складова зведена нанівець…

PS. Титульне зображення – Photo by Ulet Ifansasti/Getty Images

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *