2019 рік українського театру. Театральні нагороди

Нагородний театральний розділ видався об’ємним.
Нагороджували протягом року і за конкурсами і без них.
Частина нагороджених – із нагородами за те, що тільки самі й знають.
Тож…

НАЦІОНАЛЬНІ ПРЕМІЇ

Володарем Національної премії України ім. Тараса Шевченка в жанрі театрального мистецтва став режисер Франківського драмтеату Ростислав Держипільський за феєрію-бурлеск «Енеїда» за однойменною поемою І. Котляревського, арт-проект «Оскар і рожева пані» за Е.-Е. Шміттом, притчу-ораторію «Вона – Земля» за В. Стефаником та неооперу-жаху «HAMLET» за В. Шекспіром.

Премія ім. Леся Курбаса дісталася цьогоріч режисеру Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька Івану Уривському за постановку вистави «Перехресні стежки» І. Франка у Львівському академічному молодіжному театрі ім. Леся Курбаса.

В рамках Премії ім. Лесі Українки існує номінація «Театральні вистави для дітей та юнацтва». Найкращою цього року було визнано роботу Артура Прокоп’єва на сцені Київського академічного обласного музично-драматичного театр ім. П. Саксаганського «Король Лев».

Відновилася присутність діячів театру серед лауреатів Премії ім. Василя Стуса. Цьогорічним її володарем було визнано режисера, засновника театру ЦСМ «ДАХ», фестивалю «ГогольFest», гуртів «ДахаБраха», «Dakh Daughters», «TseSho» aka Teatr-Pralnia, проекту «NOVA OPERA» Влада Троїцького.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРЕМІЇ

Регіональні премії було вручено в Києві, Харкові, Івано-Франківську.

Так мистецька премія «Київ» ім. Амвросія Бучми дісталася творчому тандему у складі режисера-постановника Богдана Струтинського, диригента-постановника Святослава Литвиненка, та балетмейстера-постановника Вадима Прокопенка за вистави «Графиня Маріца» І. Кальмана (2016 р.), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (2017 р.), «Скрипаль на даху» Дж. Бока (2018 р.) Київського національного академічного театру оперети.

Про харків’ян – лауреатів Театральної незалежної премії ім. В’ячеслава Панченка було окремим дописом тут. Загалом 13 театральних діячів отримали відповідну відзнаку.

В галузі театрального мистецтва Івано-Франківської області вручається премія ім. Віталія Смоляка. У 2019 році було нагороджено роботи Франківського драмтеатру: мюзикл «Гуцулка Ксеня» як найкращу театральну виставу, Олексія Гнатковського як найкращого режисера за виставу «На Західному фронті без перемін», Ганну Бабинську як виконавицю найкращої акторської роботи за роль Катерини Андріївни у трагікомедії «Чи падає влітку сніг». З інших театрів відзнаки отримали Дар’я Кушніренко за найкращу сценографію вистави «Дорога до Вифлеєму» (Івано-Франківський театр ляльок ім. Марійки Підгірянки) та найкращою виставою Народного аматорського драматичного колективу став «Янгол у пітьмі (сповідь втраченого дитинства)» Івано-Франківської дитячої театральної школи «ЖИВБУВПЕС».

ПРЕМІЇ НСТДУ

Найдивнішою за своїм способом комунікації виявилася щорічна театральна премія Національної спілки театральних діячів України, яку урочисто вручили 23 грудня.

Основна дивина у максимальній закритості не те що загальної бази номінантів (це для премії може бути цілком природно), а цілковита відсутність формулювань здобутків по лауреатам. Самі нагородження, а у більшості, й самі номінування – це прекрасний інфопривід та суттєве PR-підмога щодо просування найкращих в медійному просторі. І тільки у НСТДУ – це таємниця за сіма печатками.

«Театральною риболовлею» навіть було направлено запит до НСТДУ щодо розшифрування чеснот, які не вдалося ідентифікувати тільки з імен лауреатів. На що відділ зовнішніх комунікацій спілки відповів, що умови подання не перебачають їх оприлюднення,начебто з причин відсутності на це дозволів від театрів та правлінь відділень.

В цілому, нагородження суттєвою своєю частиною нагадувало вдячність за діяльність, про яку неможна говорити в голос – не те що пишатися та поширювати.

З того що суспільно відомо.

Якщо діяльність Оксани Дмитрієвої або Наталки Половинки – на виду, багатолітній «Родовід» Валерії Чайковської не визиває сумнівів, а ґрунтовний письменний труд Олексія Рубинського можна спробувати знайти та прочитати… А де можна ознайомитися із гучними акторськими успіхами акторів-дніпрян, дізнатися, про «вагомий внесок у справу національно–культурного відродження» лауреата премії Садовського, або у який саме спосіб лауреат премії Саксаганського «наблизив театр до кращих зразків світового мистецтва» (цитати з положення Премії) – відкрите питання.

НАРОДНІ ТА ЗАСЛУЖЕНІ

Найбільш анахноністична нагорода – почесне звання України, яке присвоюється за підписом президента України – Народний, Заслужений артист, Заслужений діяч мистецтв України.

І тут не стільки справа в тому, що після публікації чергового Наказу виникає питання «Хто ці люди!», який виникає при прочитанні більшості прізвищ у переліку. Питання пережитку цієї нагородної системи уціому. Народність чи заслуженість не рятує посередніх акторів/режисерів від провалів на сцені. Хіба що ще більше нівелює звання, якщо окрім нього особа більше нічого з себе не представляє.

Тож, загальну кількість новоНародних не рахував – їх більше 30.
З них дотичні до театру – 15.

На Київ прийшлося 7 Народних (квартет Київської оперети – Сергій Авдєєв, Алла Кульбаба, Ігор Левенець та Оксана Мардаш; по одному з Національного драмтеатру – Дмитро Богомазов, Національної опери – Олександр Стоянов та Театру на Печерську – Валерій Чигляєв).

Львів збільшився на трьох Народних. Двійко зі скандального Національного драмтеатру Заньковецької – Юрій Брилинський та Лідія Остринська; один – з Театру ім. Леся Курбаса – Володимир Кучинський.

Решта україни сумарно отримала п’ятьох Народних. Одеська опера – Віктора Мітюшкіна, Житомирська муздрама ім. І. Кочерги – Миколу Карповича, Тернопільський театр актора і ляльки – Володимира Лісового, Хмельницька муздрама ім. М. Старицького – Ларису Власенко, а відомий КВВнщик Євген Чепурняк – як головний режисер, актор, провідний майстер сцени Дніпровського міського театру.

Із Заслуженими – в рази більше та різноманітніше – цілих 60 людей.

Беззаперечний лідер – Київ – 25 особи. З них у Театру оперети – 10 (!!!) – Олена Арбузова, Максим Булгаков, Лариса Гриневко, Алевтина Нагла, Володимир Ординський, Оксана Прасолова, Яніна Сазонова, Валерія Туліс, Дмитро Шарабурін та Сергій Яцук. Четвірка Національного драмтеатру – Сергій Калантай, Олександр Міцкевич, Павло Піскун та Дмитро Чернов. По двоє в Національній опері (Олександр Блінов та Олена Горшунова) та Театрі на Подолі (В’ячеслав Довженко та Марія Рудковська). По одному в театрах «Актор» (Володимир Кокотунов), «Колесо» (Олег Лепенець), творчій майстерні «Театр маріонеток» (Михайло Яремчук), Молодому театрі (Марк Дробот) та театрі драми і комедії (Юрій Литвин). Крім того ще є Віктор Андрієнко (наразі значиться як актор, режисер, продюсер товариства «Кей Анімейшен Студіо») та Наталія Задніпровська (про дотичність до театру зустрічаються певні згадки. Але де, коли й до якого?).

Восьмеро львів’ян. По двоє у Львівській опері (Тетяна Вахновська та Сергій Качура) та Першому театрі (Олена Крилова та Олена Скляренко) та духовному театрі «Воскресіння» (Володимир Губанов та Петро Микитюк). По одному у Національному театрі Заньковецької (Андрій Войтюк) та молодіжному театрі ім. Л. Курбаса (Олег Стефанов),

У подальшому переліку обійдуся без імен, які навіть не на слуху та відомі виключно в межах театрів. Тож, п’ятірка Заслужених Одеси розподілилася двома особами Одеського театру юного глядача ім. Ю. Олеші, та по одному в Одеській опері, музкомедії та театрі ляльок. На четвірку Заслужених харків’ян припало два з Харківського академічного театру музкомедії, і по одному з українського драмтеатру ім. Т. Шевченка та театру для дітей та юнацтва.

Дві трійки – Рівного (всі з Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру) та Тернополя (двоє з драмтеатру ім. Т. Шевченка та один з театру актора і ляльки). По двоє з Луцька (Волинський театр ляльок та Волинська муздрама ім. Т. Шевченка), Вінниці (обидва з муздрами ім. М. Садовського) та Сум (муздрама ім. М. Щепкіна та театр для дітей та юнацтва).

І поодинокі Дніпровського українського молодіжного театру, Запорізького театру юного глядача, Миколаївської української муздрами, Полтавської муздрами ім. М. Гоголя, Херсонської муздрами ім. М. Куліша та Чернівецької муздрами ім. О. Кобилянської.

Ще театралів у цих наказах можна зустріти у розділі «Заслужений діяч мистецтв України». Протягом 2019-го року натрапив на шістьох. Киян двоє – Сергій Дідок – диригент Театру оперети та Ольга Семьошкіна – головний балетмейстер Театру ім. І. Франка. Ще є генеральний директор – художній керівник Харківської опери ім. М. Лисенка (Олег Оріщенко), директор – художній керівник Волинської муздрами ім. Т. Шевченка (Анатолій Глива), директор – художній керівник Дніпровського театру ляльок (Валентин Фетісов) та режисер-постановник Рівненської муздрами (Олександр Олексюк).

Загалом, на Київський театр оперети прийшлося 4 народних + 10 Заслужених та один діяч мистецтв. Блискучий улов до ювілейного року (включно із окремим Указом президента №908/2019 Про відзначення державними нагородами України працівників театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети», чого до інших театрів ювілярів із більш круглими датами та не менш яскравими здобутками застосовано не було). От що значить правильний менеджмент!