Слово в назві, або «Як ви яхту назвете»

Ніхто не сперечатиметься, що важливим є і саме слово, і навіть розділові знаки поряд із ним.

Проте, постановка питання від Богдана Поліщука наводить промінь світла на проблемну частину, за яку варто потягти, щоб побачити реальний масштаб того, що за тим стоїть.

Іншими словами, конструктиву досягнути можна хіба що з точки зору глибокого та всебічного аналізу, чого навряд може статися за рахунок дивних півфразних висловлювань «лідерів думок».

У фокус до ювілею Лесі потрапляє назва одного-єдиного театру. При цьому баг є набагато глибший та системніший.

Українське суспільство продовжує жити у радянській парадигмі, і заміна одного імені на будь-яке інше не матиме жодного значення, окрім вдоволеного его кількох борців, які чомусь вважають, що знаються на тому, що Лесі сподобалося, а що ні…

Коротко накидаю деякі з рівнів, на яких квартирує проблема.

1. Неймінг

До тих пір, допоки назви театрів не вміщатимуться в одну строчку – будуть проблеми.

Всі ці кілометрові найменування, позбавлені сенсу, і частіше за все лише наслідують традиції. Невже вухо (око) митців не пригнічують всі ці ХНАТОБи, КМАТОБи?..

Йдемо далі.
Що робить власне ім’я в назві театру? Віддає шану засновникові та/або етапній особистості з життя театру (Театр Романа Віктюка, Театр ім. Образцова, Театр ім. Товстоногова).

За такою логікою український простір міг би мати Театр драми і комедії ім. Митницького, Муніципальний театр ляльок ім. Єфремова.
Хоча, чесно кажучи, й це для кінцевого користувача – абсолютно без користі.

А от що роблять всі ці незчисленні Тараси Шевченки на вивісках обласних та районних муздрам? З якого дива навіть Національна опера – імені художника і трішки поєта?

Так само дивно виглядають відомі земляки, закарбовані у назви дитячих театрів – Підгірянка у Франківську, Довженко в Чернігові

Нічого не зміниться допоки маркетинг не прийде у менеджмент театру.
І приклади успішних «обрізань», тішить, існує!

Для проформи й бюрократії залишився «Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка», а у притомній комунікації забрано з назви все до сенсу – «Франківський драмтеатр».

Ще один приклад притомності у неймінгу«Київська опера» замість того, що ніхто й ніколи не міг виговорити – «Київський муніципальний театр опери і балету для дітей та юнацтва».

2. Поділ на руські та українські театри

Тут варто глибше залізати в історію питання, оскільки подібний розподіл має місце не тільки в Києві. Аналогічна історія в Миколаєві, Одесі… Хіба що без настільки дивних поєднань із іменем Лесі.

Але в сьогоднішньому світі мовне питання для вистави давно втратило сенс. Драматургія, яку використовує Національна росдрама в Києві, Академічний російський театр в Миколаєві… – давно не російська, і не обтяжується виключно драмами. До слова, жанрове позиціонування також має хитку позицію – прикладом, Київський театр оперети відкрив драматичну сцену, які з успіхом працюють.

3. Мицтецтво та політика

Тут і взагалі варто розуміти загальну концепцію та причинно-наслідкові зв’язки, які існують в країні, за якими вона рухається, чи є які відхилення і в який бік.

Одні країни закодовують довгострокову спекуляцію на перейменуваннях, тому на перший план у словникові назв виходять тимчасові політичні найменування.

Хтось відпочатку унеможливлює поламані списи, та користуються «абрикосовими, виноградними» назвами, або віддаються цифрам – 14-й Район, 5-а Авеню тощо…

4. Складові єдиної системи

Що буде, якщо змінити одне ім’я в назві театру на інше?

Правильна відповідь – нічого.

Одеському театру юного глядача у повоєнні часи присвоїли ім’я Миколи Островського, за Незалежності – Юрія Олеші… Донецький обласний український музично-драматичний театр певний час носив ім’я Артема…

Поправити треба щось «у консерваторії»…
І тут питання формулювання переліку наріжних питань, їх галузеве обговорення, винесення на суспільну дискусію із подальшою передачею до законотворчих комітетів.

І разом з цими перейменуваннями зачипатимуться брязкальця «народних» та «заслужених» артистів, національний статус театрів і багато чого іншого…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *