Театри ляльок України під блогерським збільшувальним склом. Частина 1

Цей написаний до Всесвітнього дня лялькаря текст публікую на післясвяткове завтра і частинами

Українська спільнота лялькарів – це люди, дотичні до театрів ляльок, яких країною розташовано майже півсотні творчих об’єднань. Якщо точніше, то просторами інтернету вдалося ідентифікувати 49 театрів різної форми власності (у. т.ч. ті, що знаходяться на тимчасово окупованій території)

ТРІШКИ ІСТОРИЧНИХ ДАТ

Логіка присутності театрів – щонайменше один на область. Ляльковий аксакал – Київський академічний театр ляльок, який відкрив свої двері 27 жовтня 1927 року, і в якому наразі відбувається 92-й театральний сезон

Трохи молодший – Одеський обласний театр ляльок (1932 рік). Погодки Донецький (1933) та Житомирський (1934) театри

Основний бум появи обласними центрами театрів ляльок розпочинається 1938-го (Вінниця), і залп 1939-го – теперішня 80-річники Запоріжжя, Кіровоград, Сімферополь, Луганськ, Полтава та Харків – театри в цих містах – всі одного року врожаю

Наступний бум – 70-80, коли доз’явилися театри по майже всім обласним центрам

Особняком стоїть Сумська область. Там і донині не знайти окремого театру ляльок. В концепції Сумського театру для дітей та юнацтва, відкритого 1975 року – ТЮГ і Ляльки під одним дахом. Так вони і співіснують – виносять окремою закладкою лялькові вистави на сайті

Епоха приватних театрів ляльок – кінець 80-х, згодом – кінець 90-х. Із закладів державної власності у XXI столітті лялькові театри прийшли в Горлівку та нинішній Дніпро

ТРІШКИ НЕЙМИНГУ

Основна частина назв театрів ляльок – довгі, як собача пісня. Окрім топонімічної складової, слів ТЕАТР і ЛЯЛЬОК, більшість містять ідентифікатор міський/обласний, і кожен перший – академічний

Без академічності – хіба що приватні театри, студійці, та Криворізький міський театр ляльок

Ну і ті, про яких забули (чи забили) в Міністерстві культури. Певний інформаційний конфлікт виникає щодо Одеського та Миколаївського театрів. І в самоназиванні, і в стрічках новин вони – академічні. На сайті Міністерства культури – нічого подібного – прості собі обласні театри ляльок
Робота на випередження подій театрів, чи нерозторопність Міністерства?

І, разом з тим, якщо кожен академічний настільки, що куди там, можливо, на часі обнулити всіх, та розробити більш чіткі критерії якісних показників роботи театрів?

Зрозуміло, що «академічність» – це про покращення матеріального добробуту закладів, але якісної шкали випускаємого продукту дуже не вистачає (про це буде у другій частині огляду)

В назвах трьох українських театрів ляльок присутні, крім обов’язкових атрибутів, власні імена, з яких лише одне напряму є дотичним до лялькарства. Це режисер Віктор Андрійович Афанасьєв, за часи керівництва якого Харківський театр ляльок і приміщення отримав, і найбільшого на той час розквіту зазнав. Через 10 років по уходу із життя режисера, театру було присвоєно його ім’я

Інші два епоніма – Олександр Петрович Довженко – уродженець території нинішньої Чернігівської області (хутір В’юнище) – в титулі Чернігівського лялькового театру, а ім’я галицької поетеси Марійки Підгірянки – у Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок

Трендовий неймінг останнього часу – коротке, яскраве ім’я, яке можна вкласти в одне-два слова. Звідси «4-й поверх» (Торецьк), «Бешкетники» (Луцьк), «Ілай» (Буча), «Тутті» (Харків), київські «Равлик» і «Каспер» та інші

Довгі назви – державним бюрократам, а глядачу – «Бавка», «Дивень» вирішили відповідно у Закарпатському академічному обласному (Ужгород) та Хмельницькому академічному обласному театрі ляльок

Спроба отримати власну назву спостерігається і у Вінницького академічного обласного театру ляльок. Ніби навіть мають скорочений варіат «Золотий ключик», але в комунікації його не дуже видно

І навпаки – Київський академічний театр ляльок всіляко обігрує свою географічну локацію – «Замок на горі» та просуває її на логотипі театру. Хоча, із замкової атрибутики там хіба що пікове розтащування з феодальним устроєм. До сих пір не розумію, чому вибір зупинився саме на Замку, а не на «Театр на горі» чи ще як більш відповідно

Органічний нейминг у учбового студентського театру київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого – осучаснено-трендово «Arlek.in»

ТРІШКИ ГЕОЛОКАЦІЇ

Вивчення фотографій із зображеннями театрів ляльок дає палітру із масштабами від приміщення в житловому будинку (Маріупольський театр ляльок «Арлекіно», Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик», Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, ляльки»)

Спільних сходинок із супермаркетом/перукарнею має Київський муніципальний академічний театр ляльок на Лівому березі Дніпра, а вибір між пивним закладом чи мистецьким проектом – у відвідувачів Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки

Візуально компактні будівлі малих форм у Черкаського, Херсонського, Дніпровського театрів

Ефектні будівлі великих форм у театрів Житомиру, Запоріжжя, Одеси, Рівного, Харкова, Хмельницького, Чернівців, Чернігова, Київського «Замку на горі»
Цікавою була б історія отримання/зведення будівель, але далеко не про всі з них є така інформація

І разом з тим є театри без власного даху над головою, які студіюють, чи являють собою складське приміщення із декорацією в жилому приміщенні засновника (приватні театри). А є Творча майстерня «Театр маріонеток», яка власного приміщення лишилася ще 2009-го, і понині знаходяться в приймах та позбавлена можливості стаціонарної роботи

Із відносно нещодавньої інформації – наміри міської влади перенести Криворізький міський театр ляльок із закапелка одного палацу культури в просторе приміщення іншого, яке останні десятиліття стояло спустошеним. Називається цей проект «Криворізький Діснейленд». Щоправда, поки проектна візуалізація виглядає кічевим несмаком, а задум подібний до бюджетного розпилу грошей

ТРІШКИ ЛОГОТИПІЗАЦІЇ

Із віднайдених просторами інтернету 49 лялькових угруповань різної форми власності, 39 мають певні візуальні знаки ідентифікації, 35 з яких можуть називатися логотипами. Доступність якісних лого театрів, та щоб у форматі .png – вже не таке рідкісне явище (14 із 35), але все ще далеке від загальної норми

Про наявність візуального фірмового стилю в театрах ляльок – розмова дуже запередчасна

Із наявної колекції – дві пари окремосто стоячих масок,

п’ять скомороших ковпаків

вісім модификацій обиграної руки лялькаря,

Решта – пташата і звірята, хлопчики та дівчатка

Мій ТОР-5 логотипів виглядає наступним чином:

1-е місце – Миколаївський обласний театр ляльок

2-е місце – Чернігівський обласний дитячий (ляльковий) театр імені О.П.Довженка

3-е місце – Рівненський академічний обласний театр ляльок

4-е місце – Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка» (м. Ужгород)

5-е місце – Чернівецький академічний обласний театр ляльок

Основні маркери – унікальність, оригінальність, креативність

Перше, друге і п’яте місця – взагалі взірець логотипу – працює лише для цього театру в конкретному місті – взяти і механічно його адаптувати (запозичити) не так вже й вийде (на відміну від місць 3 і 4)

PS. В другій частині цього театро-лялькового огляду буде ще детальніше про дизайнерську складову, навички самопрезентації театрів, та, власне про сам театральний продукт

В чергове, із Всесвітнім днем лялькаря!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *