Пошук «Чорної п’ятниці» в «чорному» театральному просторі

Незалежно від того, чи вірять люди театру в маркетинг, чи не дуже, маркетингові інструменти з’являються в нових театрах із економічно освідченими менеджерами, та поступово проникають і до заскорузлого академізму.

Тож, у переддень Чорної п’ятниці говоритимемо про інструменти роздрібної торгівля, звісно, на театральних кейсах.

Тож, квиткове господарство в театрі, яке працює на B2C – та сама роздрібна торгівля, до якої з другої половини минулого століття й почали застосовувати термін «Чорна п’ятниця» (великі розпродажі із суттєвими знижками, які магазини влаштовували після Дня подяки в США).

Українські традиції подібних розпродажів – набагато скромніші – ще й десяти років немає.

Ну а театральному сегменту ще тільки належить розібратися в працюючих механізмах.

А що із реалізацією театральних квитків поза стандартного продажу в касах та квиткових операторів?

Ніша покупонів – доля найбільш невідомих театрів, які у такий спосіб отримують можливість бодай заявити про себе на порталах широкого вжитку.

Випробування цінових моделей спостерігається в Театрі драми і комедії.

Так, у вересні в касі театру була змога придбати два квитки за ціною одного, в жовтні працювали із визначенням «товару місяця» з відповідним встановленням на нього спеціальної ціни.

Термін «френдлі» активно увійшов до театрального вжитку завдячуючи комунікації Дикого театру із своїм глядачем (до слова – унікальне для України явище, коли театр власними зусиллями створив свого глядача, а не отримав у спадок поколінь).

Час від часу «френдлі» зустрічаються й у інших театрів. Практика має розквіт у проектів, дотичних до Сцени 6. З найсвіжішого – «Нічого святого».

І, власне, єдиним театром, який до Чорної п’ятниці пропонує своєму глядачеві насправді спеціальну пропозицію, виявився ProEnglish Theatre.

Коротка сутність запропонованого абонементу – пакетний продаж 10 квитків загальною вартістю 500 грн., та терміном дії протягом сезону.

Можливо, пояснення цьому в тому, що більше маркетингової літератури – англійськомовні, або ще простіше – театральний менеджмент що не знає про наявні альтернативні інструменти продажу, або їх заробітна платня не прив’язана до наповненності глядацької зали.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *