БезДИВНИЙ «Карлик Ніс»

Казка на театральній сцені, в якій немає місця диву дивний витвір…

«Карлик Ніс» в Академічному театрі ляльок малологічна п’єса з купою нестиковок, пояснювати які доводиться бонусному персонажеві; із безліччю вставних пісенних номерів, що виконуються акторами під плюсову фонограму; з відсутньою режисерською чисткою вистави, без продуманої логістики та із зажатими мізансценами в глибині сцени.

Візуальна краса вистави в стопкадрах та частково у сценічних костюмах (дуже влучний герцог з відсилкою до ілюстрацій Рабле і на противагу цілком незрозуміла гуска).

Під жанр мюзиклу фанерні вистави взагалі не дотягують, під музичну виставу забагато ілюстративних вставних пісеньок, під виставу зазайвий «тлумачний поліцейський», під дитячу виставу заумовна режисура (для дітей треба як для дорослих, тільки набагато краще)… Тож, чи гідний продукт Академічного театру в цілому, та номінації на премію «Київська пектораль» зокрема дуже велике питання…

І головне, дива в казці не відбувається…