Улов до Дня рибалки. Сезон 2017/18. Золота рибка

Розпочалося усе з Анонсу на День рибалки.

Про перші дві категорії йшлося напередодні.

Далі усе йде як по казковому

«Якось в море він кинув невід —
Прийшов невід з самим баговинням.
Він удруге закинув невід —
Прийшов невід з травою морською.
А втретє закинув він невід —
Витяг невід однісіньку рибку,
Золоту витяг рибку, не просту». (С)

Лише з третього разу прийшла Золота рибка. А для того, щоб зібрати цю колекцію, багато виставо-годин сплинуло, безліч акторів перед очима промайнуло…
Тож,

Категорія 3. ЗОЛОТА РИБКА

Нарешті, найцікавіше – вистави, які стали прикрасою вечора, зламали свідомість чи попросту зачарували.

Звісно, що оцінка більш на емоційному рівні, й кожну з категорій можна поділити на такі самі три підкатегорії… Але то вже буде вища математика…
Тож, найсмачніша категорія – 34% від переглянутого за сезон.
Тут хочеться сказати про кожного та дуже подякувати.

От що значить, вдало розпочати сезон! Першою виставою була гастрольно-фестивальна.
«Philoktet» (Марсель Кьолер, Philoktet Theatre)

Звісно, золоторибкових вистав багато у хедлайнерів українського театру…

…багато Богомазова (цікаво, що вистави зі студентами та у інших театрах виглядають цільнішими, ніж постановки у Лівому березі)

«Легкий дотик» (Дмитро Богомазов, Самінін Андрій, Навчальний театр Карпенко-Карого)

«12-та ніч» (Дмитро Богомазов, Театр драми і комедії)

«Наше містечко» (Дмитро Богомазов, ТЮГ на Липках)

…Жиркова (і в рідному театрі, і на ниві антрепризи, і на підмостках іншого театру)...

«Тату, ти мене любив?» (Стас Жирков, Театр «Золоті ворота»)

«Ілюзії» (Стас Жирков, Антреприза, Театральна агенція «ТЕ-АРТ»)

«Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…» (Стас Жирков, Театр на Подолі)

…та цього сезону Держипільського (знайомство із брендовою «Дарусею» сталося через 10 років існування вистави, проте на «Модільяні» зайшов у числі перших):

«Солодка Даруся» (Ростислав Держипільський, Франківський драмтеатр)

«Модільяні» (Ростислав Держипільський, Франківський драмтеатр)

Протягом сезону пройшло повторне відкриття «Дикого театру». І на відміну від раніше переглянутих вистав, роботи виявилися переконливими, а з репертуаром театру планую знайомство і надалі. У «Золотих рибках» одразу дві вистави:

«Бути знизу» (Юлія Мороз, Дикий театр)

«Кицюня» (Максим Голенко, Дикий театр)

Не все ще бачив з репертуару «Золотих воріт», але до вже переліченого за режисером, долучив ще одну виставу

«Украдене щастя» (Іван Уривський, Театр «Золоті ворота»)

Дві вистави Театру на Лівому березі надали енергії та запалу. Одна, що була на початку сезону, описана, інша, що робила приємним завершення сезону, поки що без окремого тексту

«Кохання на дотик» (Анна Козирицька, Театр драми і комедії)

«Беспреданница. Версія» (Тамара Трунова, Театр драми і комедії)

Шикарний цьогорічний улов у театрі ляльок. Переконали роботи студентів-випускників-лялькарів – «Ніч перед Різдвом» (Тетяна Сільченко), «Стомлений диявол» та «Чумацький шлях» (обидва – Михайло Урицький). На одному подиху та до щенячої радості довела «Музична крамничка» (Олег Новохацький та Олекса Кравчук, Львівський театр «І люди, і ляльки») – пестливе занурення у скарбничку міста Лева. Тексти про ці роботи ще будуть написані. А от «Уявно хворий» Оксани Дмітрієвої з Харківського театру ляльок описан ще з самої осені.

Під окремі жанри потрапляють театральна клоунада та документальний театр

«Зійшлися (Наталка & Дмітрій)» (Олег Добрий, Комік-бенд Plastilin)

«Ополченці» (Антон Романов, PostPlayТеатр)

За що полюбляю фестивалі аматорських театрів – за те, що саме там можуть засяяти дуже цікаві діаманти (подробиці писав тут. Цьогоріч цілих три вподобання:

«Мавка» (Андрій Лелюх, Народного театру-студії «Данко»/Papasony)

«Зграя» (Аліна Чуєшова, Народного театру-студії «Теларії»)

«Вінні-Пух та його друзі» (Віталій Любота, арт-проект «Сонячний промінь» Народного театру «Паростки»)

Ось приблизно таким видався улов цього сезону – і з очікуваного, і з раптового, і професійного та аматорського… Було різного, а скільки ще чекає попереду, у новому сезоні.