Улов до Дня рибалки. Сезон 2017/18. Обгризений скелет та Недосмаження

Без довгих вступів – одразу до анонсованих у попередньому пості.

Категорія 1. ОБГРИЗЕНИЙ СКЕЛЕТ ❌

Вистав, які підпадають під найнижчий бал (а деякі ще й під хештег #травмамистецтвом) – більшість. Нажаль! Цифра складає 44% з переглянутого!!!

Тут повний комплект робіт без присутності режисера, або з режисером, який не впорався зі своїм основним завданням – дозволив сумну, понуру та часопожераючу виставу.

П’ятірка яскравих представників #тавмамистецтвом виглядає наступним чином:

«Мати» (Ігор Матіїв, Театр на Подолі)

«Скрудж (Різдвяна пісня у прозі)» (Костянтин Дубінін, Київський Театр юного глядача)

«Вася має зателефонувати» (Катерина Степанкова, Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра)

«Ревізор» (Автанділ Варсімашвілі, Тбіліський російський драмтеатр ім. Грибоєдова)

«Вовченятко з казкової торби» (Віталій Гольцов, Криворізький театр ляльок)

Ще кілька представників режисерської безпорадності:

«Як витратити мільйон якого немає» (Тихон Тихомиров, антреприза)

❌ Обидві версії п’єси Дункана МакМіллана «Lungs» – «Дихання» (Євген Худзик, Львівський театр ім. Леся Курбаса) та «Легені» (Дмитро Захоженко, Новий театр на Печерську)

«Наш Клас» (Сергій Перекрест, антреприза)

Проте, колекція того, на що не варто витрачати час завелика, та не дуже про те, щоб надалі її обговорювати.

Категорія 2. НЕДОСМАЖЕННЯ ⭕

Друга категорія вагою у 23% – вистави, які, вже відштовхнулися від театрального мороку, але до цілковитої насолоди не дотягнули.

«Саша, винеси сміття» (Тамара Трунова, Молодий театр)

«Світу у горіховій шкарлупці» (Дмитро Захоженко, Новий театр на Печерську)

У цьому самому переліку такі роботи, як:
«Схід – Захід» (Влада Белозоренко, Театр «Актор»)

«Ідіот» (Юрій Одинокий, Театр ім. Франка), текст про які поки що не написав.

Надалі лишилося найсмачніше – ✅ вистави, які виявилися тими самими «Золотими рибками» сезону «Театральної риболовлі». Про них – наступна публікація.