Ключ до театру з Іриною Запольською. Зустріч шоста. Про що повідомляє театр для дітей?

Зустріч 5. Маленькі кроки та невичерпний рух

Існує на мапі Театру особливий маршрут. Ним мандрують і ті, хто зберігає згадку про першу мандрівку, і ті, хто долає дистанцію без підготовки. Мова йде про зустріч з театром дітей дошкільного віку. Статися вона може по-різному і залишити в пам’яті дари чи дратування.

У перші роки життя дитина сприймає враження по-різному, і ніхто не зможе передбачити ефект дотику. Індивідуальні ресурси, життєвий досвід та особливості типу психіки – у кожного різні. Саме тому найскладніше завдання постає перед дорослими, які готуються до зустрічі з малюком в театрі. А тим, хто ініціює зустріч – батькам, – також доводиться підтримати натхнення дитини чи помітити небезпеку першими. Адже в мить, коли згасає в залі світло та затихає гомін, вихор подій на сцені змінює емоції малечі. Дитина потрапляє у світ мистецтва, мова якого складна. Її слід вчитися тлумачити. В цій справі не обійтись без порадника.

Хто він? Театр, що готує дійство та зазвичай обіцяє, що кожному глядачу вистава неодмінно сподобається? Або батьки, які беруть на себе відповідальність та обирають подію, що поповнить життєвий досвід малюка? А може це досвідчені науковці, адже вони знають, де криються несподіванки?

Спробуємо відшукати помічників дитини у мандрівці до театру серед митців. Допоможуть відповіді на сім запитань анкети-опитування, з якими ми звернулися до семи київських театрів (огляд столичної дитячої сцени вийшов у проєкті «Театральні міста України», епізод 36). До опитування долучилися Київський академічний театр ляльок Замок на горі, Київський муніципальний академічний театр ляльок на лівому березі Дніпра, Театр маріонеток, Театр на Липках, Малий театр, Проєкт ГО «Творчий дім» «Перша вистава/Persha vystava», Театр для дітей «Сонечко»). Деякі з промовистих тенденцій – у наступному огляді.

Виходячи з відповідей, найбільша нестача вистав – для дитячої аудиторії від 0 до 3 років.

При цьому пропозиція все ж існує у репертуарах театрального проєкту ГО «Творчий дім» (інтерактивні взаємодії з танцівницею та з виконавцями-музикантами у виставах «Кольорові ігри», «Тік-Так») та «Замку на горі» (інтерактивні вистави «У бабусі Дусі», «Каляки-маляки», «Сніг», «Крап-ля»). Досвід впровадження вистав такого напрямку надає надію, що практика поширюватиметься, адже пропустити період розвитку до 3 років – неприпустима помилка.

Опитування подарувало роздуми і про вибір сценічного простору. Який масштаб дитина дошкільного віку сприймає краще – велику чи камерну сцену, а може й адаптований для показу будь-який простір? Адже спогади про натовп глядачів у залах з великою сценою та особливості близького контакту з героями у камерній залі залишають різні відчуття. У наданих театрами відповідях значної переваги певного формату не помітно.

У відповідях на запитання про критерії до репертуарної вистави, йдеться про різне. Акценти ілюструють основні завдання театрів. Так, сюжет та повчальну, етичну складову зазначають у Театрі на Липках. Вибір драматургії театру часто виявляє тенденції спиратися на класичний репертуар світової літератури. А наявність у творі порад/рішень/відповідей/векторів, що можуть надати підказки про вчинки та наслідки певній вікової групі традиційно виявляє роль театру юного глядача як наставника дітей. Високий рівень виконавської майстерності є також важливим для вирішення творчих задач Театру на Липках. До пошуку драматургії з цікавим та повчальним сюжетом та пізнавальною складовою звертаються і репертуар театру «Сонечко». В академічному театрі ляльок акцент роблять на драматургічних прийомах у п’єсі та відповідність матеріалу певній віковій категорію. У Малому драматичному театрі відзначають естетичні цінності і говорять з дітьми «дорослою» мовою на теми, які є актуальними в їх віці та сприяють вихованню та становленню. Гарна драматургія, естетичний смак та високий рівень виконавської майстерності – критерії, створення вистав Театру маріонеток. На мінімалізм декорації зважають у театрі «Сонечко», який працює на камерній сцені. Безпечність простору – надважлива складова для «Першої вистави», яка працює із найменшими глядачами, до того ж структура вистав враховує особливості вікових етапів розвитку, різного складу сприйняття інформації та можливість дітей виявити реакцію в дії .

Палітра проговорених критеріїв здається поліхромною та цікавою, інструменти – різними, отже родинам з глядачами малюками-дошкільнятами є простір для знайомства з стилістичними, естетичними та іншими особливостями загадкової мови театру. Не варто нехтувати пропозиціями!

3.Отриманий перелік імен режисерів, що мають цікавий досвід роботи над створенням вистав для дітей – підштовхує до ідеї створити серії інтерв’ю з володарями секретів розмови з найменшими. Митців, яких названо у відповідях не часто впізнають в обличчя глядачі. Проте, саме вони пропонують маршрути мандрівок країною Театр: Марина Богомаз, Біруте Банявічуте, Богдан Поліщук, Руслан Неупокоєв, Михайло Урицький, Сергій Брижань, Артур Артіменьєв, Віктор Гирич, Максим Михайліченко.

В отриманих відповідях маємо і відгуки театральних глядачів на вистави театрів, які опитували, і вони здебільшого схвально-компліментарні. А от емоційні збурення можна відшукати і на ресурсах, де батьки шукають поради психологів. Рекомендації фахівців інколи схожі на інструкції, які нагадують дорослим, що дитині легше пережити схвилювання під час перегляду історії, коли вона може відчувати поруч батьків та мати з ними контакт. Адже стрес у дитини здатен виникнути і через незнайомий простір, вимкнене світло чи гучну музику. На моє запитання про те, як готувати дитину до перегляду вистави до авторки численних статей з питань психології, Світлани Ройз – почула пораду заздалегідь познайомити дитину з сюжетом, підготувати її до сприйняття темряви. Її ствердження про те, що дарувати дитині зустріч з театром слід якомога раніше, підтримало думку про важливість наукового ставленні до мистецтва в житті дитини. Цікавий ракурс виявляють і знавці, які доводять, що без зустрічі з театром життя людини, можливо, і не буде виглядати покаліченим, проте ті, хто опиняться поруч, можуть зазнати серйозних травм від спілкування з людиною, яка не має досвіду розуміння емоцій іншого.

Театр відкриває малечі світ мистецтва гри, який мов лінза здатен фокусувати почуття та хвилювання. Враження допомагають дитині зрозуміти власні симпатії та антипатії до персонажів протягом короткого часу сценічної дії. Такий дарунок може стати доленосним і закохати людину у роль творця власного життя, навчити відчувати та діяти гармонійно у будь-якій життєвій ситуації. Проте, може статися і невдала зустріч, а негативний результат запам’ятається надовго хибами штучних гримас чи хизування.

Не завжди просто у репертуарному різноманітті знайти виставу, яка відповідає певному віку дитини. Дорослим доводиться вести справжнє розслідування та вишукувати відгуки бувалих глядачів, адже рекламні повідомлення мають схвальний тон і не завжди передають справжню якість дійства. Інколи зазначені вікові рекомендації для перегляду – від 3 до 11 років. Але в такому випадку, батькам складно зрозуміти, що саме відповідає у виставі актуальним запитанням для дітей певного віку.

А чи може родина за один клік пошукової системи, знайти інформацію про усі пропозиції для певної вікової категорії в театрах міста?

Тоді легше б було батькам скласти власну програму перегляду різних вистав та заздалегідь готувати дитину до зустрічі з конкретними театральними просторами, героями сюжетів та візуальними образами? Це надало б дорослим простір для свідомої підготовки до візиту в театр.

Театр – чарівний простір не тому, що він поглинає глядачів до світу фантазій та вигадки, а тому, що дарує роздуми, якими варто ділитися, та налаштовує місточки справжнього спілкування між глядачами. Наявні анонси вистав не допомагають батькам зрозуміти, що саме слід пояснити напередодні малюку, а про що актуалізувати думки старших дошкільнят до перегляду певної вистави. Тому виникає пропозиція підготувати матеріали для такого ознайомлення батьків. Варто скористатися досвідом змін, які вже помітні у просторі адвокації різних мистецтв. Маємо чимало сучасних розробок про те,

  • як розмовляти з дітьми різного віку про шедеври образотворчого мистецтва (приміром, книги Франсуаци Барб -Ґааль);
  • матеріали для знайомства дітей продовж дитинства з музичним мистецтвом, які зібрані, приміром, у книгах Михайла Казиника (тут, або тут)
  • унікальний порадник «Живі письменники. Батькам» нещодавно запропонувала спільнота книговидавців. Він допоможе прокласти мостик для спілкування батьків та дітей під час читання та обговорення книжок на різні теми

Свій внесок маємо і за підсумками дослідження Театру для дітей у нашому проєкті «Ключ до театру». У другій зустрічі ми говорили про Хронологію дитячої психології. За допомоги анкетних відповідей – зібрали деякі вистави київських театрів. І на перетині цих матеріалів з’явився окремий ДИТЯЧИЙ РОЗДІЛ Бази знань на порталі «Театральна риболовля», до якого кожен з читачів може написати свої аргументовані уточнення та доповнення.

Театру для дітей варто поглянути у бік сучасних наукових тенденцій та використовувати мову мистецтва для формування творчого та критичного мислення, розвитку емоційного інтелекту дитини.

А для цього слід поєднатися у пошуках та продумати маршрути, яким варто мандрувати дітям з батьками, вчителям з учнями, одноліткам з друзями, режисерам з психологами, а драматургам – з музикантами, науковцями, істориками, художниками. І разом готуватися до зустрічі з дітьми на стежинках країни Театр. Адже театр – це світ, який існує в уяві та відкриває можливості реальності.

PS. Вдячна учасникам опитування за надану інформацію, яка допомогла відчути, що дорослим потрібно допомогти готувати дитину до мандрівки у безмежний простір театру.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *