Карантинна диджиталізація театру. Антологія

Спецпроєкт театральної карантинної диджиталізації зародився у розпалі ковідного локдауну, коли театри почали усвідомлювати затягнутість безглядацького існування. Спільнота розділилася на дві частини – ті, хто скиглив «Мама, мама, что я буду делать?», й інших, хто почав облаштовувати невизначеність під себе. Друга категорія була далеко не чисельною.

На порталі «театральна риболовля» вийшла серія оглядів театральних активностей, створених за карантинних умов. Де була змога ілюструвати українськими прикладами – робив це із задоволенням. Хоча, звісно, суттєва кількість прикладів – з театрального життя інших країн.

Інтро. Карантинна диджиталізація театру

Частина 1. Формат контакту

Частина 2. Формат читань

Частина 3. Навколо

Частина 4. Формат перформансу

Частина 5. Формат вистав

Частина 6. Формат ляльково-музичний

Частина 7. Формат фестивальний

Ця антологія, хоча й створена за карантинними прикладами, є гарною енциклопедією SMM та PR служб театрів, та просто тих, для кого формування іміджа театру – не порожній звук.

На сьогодні український театр з оптимізмом дивиться у майбутнє, навіть з підвищеними вимогами до глядачів та скороченими місцями для посадки. Проте, не враховувати нову реальність – було б доволі легковажно.

Коли вже Олег Винник заморочився на розробку VR-концерту, то театрам точно варто мати собі запасний аеродромчик.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *