Бордерлайновий День театру

Обкладинки після Дня театру 2019 та 2020 виглядали наступним чином:

І якщо останній докарантинній рік – однозначно святковий вибух, то другий тиждень по локдауну – спроба усвідомлення того, що відбулося, та пошук свого місця по той бік віртуальної сцени.

День театру 2021 – стан спільноти, яка з одного боку тяжіє до веселого святкування (які не знають про контекст, що оточує), з іншого готовий до інверсії (навіть із пограничним станом «Скорбота»).

Тож, два слова про контекст (виключно переліком – про березневі скандали вийде окремий допис):

  • Одеський скандал (Євген Лавренчук & Надія Бабич, Одеська опера),
  • Харківський скандал (від незатвердженого Сергія Бичка на посаді керівника Театру ім. Пушкіна до заяв голови Харківської ОДА Айни Тимчук про «шикування митців» на зарплатню у 16,5 тисяч та акціями протесту «Тидищ! де мої 16,5 тищ?»),
  • Національний сором у вигляді Наглядової ради УКФ 2-го скликання та добору кандидатів на посаду Виконавчого директора Українського культурного фонду,
  • Зміна керівництва Департаменту культури КМДА,
  • Прощання із людьми театру: три львівські дон кіхоти (Роман Віктюк, Сергій Проскурня, Ярослав Федоришин), за пару днів до Дня театру – театрознавиця Ганна Липківська
  • До того, суттєва кількість театральних міст перебувають на карантині.

На фоні всього цього допис Ірини Чужинової деякими театралами сприймається як вивішування чорних траурних рамочок та заяв із відмовою від привітань.

Ключовим образом став напис «Театр» у «бордерлайновому» стилі.

Все саме так – ситуація загальна по країні, вражаюча медична статистика захворілих (Україна у ТОР-3), напруга у скандальних вогнищах та закриті театри – фонять так, що не чутно більше нічого.

Проте, як насправді виглядав День театру 2021?

Фестиваль-премія GRA оголосила лонг-лист. З 89 вистав, які пройшли технічний відбір, після відсіву поданих із порушеннями Положення та таких, що поступилися більш сильним здобувачам, на дистанцію очного експертного перегляду вийшли 30 вистав у 6 номінаціях.
До шорт-листу дістануться тільки 12.

Фрагментарною цьогріч вийшла театральна премія «Київська пектораль».

Посилаючись на неможливість експертам переглянути прем’єрні вистави, зосередилися на нагородженні номінацій оргкомітету:

  • Номінація «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва» – українська акторка театру та кіно, громадський діяч, Народна артистка України – Недашківська Раїса Степанівна;
  • Номінація «Подія року» – проєкт «Театр 360 градусів» (автори та продюсери проєкту – Даша Малахова та Наталія Чижова) за інноваційний культурний проєкт по створенню відеоверсії театральних постановок з використанням різних технологій і спецефектів, що доповнюють сюжет вистави;
  • Номінація «Спеціальна премія» – Київський академічний театр «Актор» за пошуки нових засобів залучення глядачів до ігрової природи театру (директор-художній керівник Слава Жила);
  • Номінація «Кращий народний театр» – Народний студентський театр «Березіль» Національного університету біоресурсів і природокористування України НУБІП за виставу «Моя професія – сеньор з вищого світу, або Мільйон у весільному кошику» (художній керівник та режисер Тітенко Наталія Миколаївна).

Вулиці Ярославів Вал поряд театру «Сузір’я», Прорізна біля Молодого театру, закуточки Андріївського узвозу поряд Театру на Подолі та «Колеса» – все це стало майданчиками вуличних перформансів від столичних театрів, позбавлених традиційних зустрічей із глядачем.

З врибаленого іншими містами – у просторі відкритого після пожежі та відновлення Черкаського театру Шевченка відбулося арт-шоу «Україна – Європа». На деньтеатральному тижня зіграли по Україні три прем’єри (і лише одну безпосередньо у День театру):

Дніпропетровщина проводить «Січеславну» – днями мають бути підсумки.

Своє перше п’ятиліття святкує Зразкова аматорська театральна студія «Бешкетники» (м. Луцьк).

А харківський Майдан Свободи до Дня театру прийняв другу частину протесту вже за участі музикантів («Bud’more», «Dостоевсkий FM», Олег Каданов, Борис Севастьянов, Місько Барбара, «П@П@ Карло»), які долучилися до «Тидищ! Концерту» – харківські театрали продовжують цікавитися у влади «Тидищ! де мої 16,5 тищ?»

День театру минув.
Життя триває.
Триває і театр.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *