Театральний дайджест #8 (43)

У театрів – два періоди, коли вони не працюють.
Один з них – карантин, інший – міжсезоння, коли публікація афіш зміняються на відпускні чекіни.

А на «Театральній риболовлі» липень був ось яким.

ДЕНЬ РИБАЛКИ

Сказати, що День рибалки – неймовірно очікуване свято – то ні.
А от нагода ретельно підсумувати сезонну фактологію – так.

День рибалки, позатим, що має відношення до назви порталу, зручний своїм розташуванням між театральними сезонами.
До нього Театральний рибалка й підбиває свої підсумки.

Цього разу це 100 наживо переглянутих вистав, 31% з яких опинилися в корзинці «Золотих рибок».
А п’ятірка най-най з побаченого замикає огляд – вистави, які неможна пропустити.

ТЕАТРАЛЬНИЙ ТУРИЗМ

Театральні Чернівці мали кілька екстремумів на мапі «Театральної риболовлі».
Перший – безпосередня активність під час перебування в місті – зустрічі, вистави, лекції, чисельні інтерв’ю.
Другий – пострефлексія, коли весь масив отриманої/зібраної/відзнятої інформації перетворюється на матеріали для порталу.

Тож, чотири сюжети зі ЗМІ – у плелисті ютуб-канала.

Так само на відеохостингу розмістилася ексклюзивна екскурсія від директора Чернівецького театру ім. Ольги Кобилянської Юрій Марчак. З цього відео можна почерпнути такого, що у глядацькому амплуа було б недоступним.

По Чернівцям залишився антологічний допис, який збере всі матеріали на одній сторінці, та огляд переглянутого, а це, між іншим, 7 різнопланових вистав 4-х чернівецьких театрів.

На черзі – серпнева серія відеосюжетів. Цього разу з Театрального Миколаєва.

У стінах Миколаївський академічний художній російський драматичний театр відзняв безліч всього неймовірно цікавого.
Матеріал вже на монтажному столі.

ТЕАТРАЛЬНИЙ ЮТУБ

ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ПІДПИСАЛИСЯ НА ЮТУБ-КАНАЛ ТЕТАРАЛЬНОЇ РИБОЛОВЛІ.

Крім відео із хештегом #тетаральнитуризм на каналі вийшли кілька коротких відеоцитат.

  • Архівна від Вадима Гаєвського про Театральну критику,
  • Свіженька від Тамари Труновою – запис з презентації IV Фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. Коротко та влучно про те, що ж насправді є КЛАСИКОЮ.
  • В рубриці «Театральні розмови Театральної риболовлі» – Катерина Лук’єненко та команда проєкту «Шосте чуття». Говоримо про виставу «Хто росте у парку».

Ще протягом місяця «Театральна риболовля» розповідала про Театральну диджиталізацію.

Щонайменше, про прогресивні її складові, які розробляються та запроваджуються в Україні у 2021 році.

Антологія ALTstage. Крок з екрану – за посиланням.

ПРО ВИСТАВИ

Вистави, переглянуті в травні, вишикувалися у чотири оглядових тексти.

Розповідь в них побудована за рівнем ускладнення сприйняття театрального жанру – від задоволення історією, до акторських знахідок, режисерських пошуків та вихід у певну надсистемну площину, в якій окремі складові припиняють розкладатися на запчастини, а утворюють абсолютно новий рівень театрального кайфу.

БАЗА ЗНАНЬ

Виявилося, що під час першого сезону проєкту Каталог режисерів, жодного іменинника липня до нього не потрапило. І ця ситуація виглядає несправедливою хоча б з того боку, що літні режисери числом своїм залишають позаду декілька інших місяців.

Поповнення сталося, навіть у подвоєній кількості.
Липень на порталі пройшов під знаком МОЛОДОСТІ.

Відтепер портал має плюс дві сторінки найдетальніших творчих біографій режисерки театру ляльок Катерини Лук’яненко та хореографа-постановника, провідного соліста Київського академічного театру «Київ Модерн-балет» Артема Шошина.

Крім того, попри літні відпустки та загально театральну інертність, рухається проєкт з дослідження прем’єрної п’ятирічки українського театру. Репертуарні звірки завершені із київськими театрами на Лівому березі, «Театральна біржа», «Малий театр» та «Ilinastroe»; харківськими театром для дорослих та «Saxalin»; франківським театром ляльок, Театром ім. Лесі Українки міста Кам’янського, Одеською оперою, тернопільською театральною студією «Третій дзвінок» та чернівецькими театрами (музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, театр ляльок, «Дев’ятий замок» та Театр просто неба у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту).

Всі звірені та додані до Каталогу прем’єр вистави автомативно потрапляють в аналітичні жорнова, з яких щомісяця виходять огляди Театральних прем’єр.

Яким був театральний травень 2021, та що цей місяць представляє собою у розрізі п’яти років – за посиланням.

А все починалося давним-давно з простого запитання – де, кого і скільки на театральній мапі країни.

З’ясувалося, що ані мапи в країні, ані відповідей на елементарні запитання.

В розділі АРХІВ викладено текст, народжений після комунікаційної панелі «Театр і критика» в жовтні 2018 року.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостерігаючи за театральним життям, іноді ловиш себе на аналогіях – ось це вже колись було, а тут ситуація подібна до минулої.

Думки про шорт-лист Фестиваль-Премія ГРА сягнули порівнянь із безконкурентною категорією цієї ж премії у 2018 році.

Допис суттєво сколихнув представників лялькарства, та зайвий раз підкреслив хисткість та непереконливість позицій основних спікерів напрямку.

Ще одна аналогія згадалася при спробі переглянути конкурсний виступ на посаду генерального директора – художного керівника Одеської опери.

З 2018 року, коли основним завданням Міністерство культури було максимально знизити якість відеозапису конкурсного виступу – нічого не змінилося. Фокус-цілі аналогічні.

Для бажаючих порівняти – ось тут конкурсна комісія з вибору директора Національний театр ім. Марії Заньковецької.

Тут – Одеська опера.

Вимога Закону про необхідність трансляції – формально виконується, навіть, якщо розчути того виступу й зовсім не можливо. А от офіційного оголошення про результати конкурсу міністерський сайт не має до сьогодні (конкурс пройшов 26 липня).

Можливо, скоро казка кажиться, та не скоро справа робиться…

Наступний дайджест «Театральної риболовлі» вийде першими числами вересня 2021.