Країна мемо-карикатурія
Інформаційний порядок денний настільки насичений, що навіть обговорення найрезонансніших подій триває від кількох годин до доби. Далі – нові шокуючі
Читати далі
Театр драми і комедії на Лівому березі
«Людина з…»а шкалою дискомфортності
Відсутність ґрунтовного дослідження на тему, чого люди ходять у театр (ті, що, звісно, ходять), не дають релевантної картини щодо глядацьких
Читати далі
Карантинна диджиталізація театру. Частина 2. Формат читань
До диджитального змісту Окрема форма контактування з глядачем – розноманітні читання. Про них – цього випуску. Читаннь в інтернеті –
Читати далі
Вайнштанізація українського театру. V 1.0
Власне, станом на 21 травня основний накал пристрастей вщух. Тепер можна по ньому детально пройтися. Блок 1 – хронологія Блок
Читати далі
Фейсбучний стрибок Театру на Лівому березі
Театр карантинного періоду – це здебільшого перехід активності в інтернет. Майже поодиничні театри, які б не мали свого віртуального представництва.
Читати далі
«Гарантовані» санта-барбарові помідорки
Тим вища майстерність створення вистави, чим тонше та глибше в глядача проникає відчуття знайомості. Будь-якої – ситуативної, психологічного стану, місця,
Читати далі
Отрута «Токсинами»
Звісно, що всі вистави високохудожніми бути не можуть. Інакше як було б вирязняти «Что такое хорошо и что такое плохо».
Читати далі
Сверхнові «Усі найкращі речі»
До моновистави треба дозріти. Вийти сам на сам із глядацькою задню та змусити не відволікатися на телефони – це справжній
Читати далі
2019 рік українського театру. Театр і маркетинг
Мікрошажочками, напівкрочками, але український театр стає на маркетингові рейки. Звісно, мова про найбільш прогресивних представників. Тож, що маркетингового було зафіксовано
Читати далі
П’ятий елемент «Дому на краю душі»
Нащо глядач приходить на виставу повторно? Або у третій-четвертий-п’ятий раз? Що саме йому не зрозуміло з першого? У моєму власному
Читати далі